ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галинка Лободзець / Вірші

 ...
Твоя рука - незнатиме спокою,
із дня у день, із року в рік.
Моя душа, була й буде з тобою
сьогодні, завтра і навік.

Твоя рука не знатиме спочину.
Слова летять мов іскри з під пера.
Пиши!!! Твори прекрасне безупину,
хай не поглине сірості діра.

Твоїм думкам, й уяві - не спинитись,
вони на плесі аркуша цвітуть.
Тобі лиш варто хвильку зупинитись,
вони ж летять, вони не підождуть.

Цвіте з під рук уяви розголосся,
твоя рука летить у забутті,
чи то намарилося чи то булося,
чи у уяві, чи в твоїм житті.

Тобі стрілки годинників байдужі,
нехай летять, тобі же не до них.
З тобою ми далекі, ми не схожі,
але ми творимо для тих ОДНИХ.

Нехай з тобою ми їх величаєм,
нехай не знають лиш ВОНИ про те.
Та ми з тобою друже про те знаєм,
писати - дар, а слово - то святе!!!




Найвища оцінка Віталій Шуркало 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-10 03:01:09
Переглядів сторінки твору 3376
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.891 / 5.25  (4.260 / 4.69)
* Рейтинг "Майстерень" 4.627 / 5  (3.927 / 4.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.01.26 22:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-12 08:53:35 ]
Гарний вірш, але є питання до правопису: "спід" -це, мабуть, "з під"? А "незнатиме" - "не знатиме"? А "чи у уяві" звучить неоковирно, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галинка Лободзець (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-12 11:45:03 ]
дякую )))
я дуже неуважно пишу, за що дуже соромно, але от стосовно останнього, якщо замінити у на в то ритм дуже страждає, тому подумала що так буде краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-17 15:52:17 ]
Привіт, Галинко :)
Оптимістичний віршик :)
Я правильно прочитала "Тобі стрілкИ годинників байдужі," ? Наголос на другому складі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галинка Лободзець (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-18 02:18:36 ]
так, саме так, інакше там просто ритм збивається )

дякую за коментар))
стараюсь щось оптимістичніше писати, досить все про сумне і про сумне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-18 22:13:13 ]
За оптимізм - окремо хвалю )))
щодо стрілок ... а, якщо отак (я постаралась зберегти думку):
і стрілки тих годинників байдужі
"нехай летять, тобі же не до них."

Оскільки у наступному рядочку звертання "тобі", то у першому - я це слово не вжила :)
Ритм зберігається :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-18 22:14:49 ]
До речі, аж тепер помітила, там букву треба дописати -
нехай летять, тобі Вже не до них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галинка Лободзець (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-19 08:39:20 ]
стосовно першо коментаря про стрілки, мені шось не читається так, може тому що я зациклилась на свому варіанті.

а от про те, там де ви вважаєте що буква пропущена, то ні. там вже - було б, якби якийсь переломний момент був, а це просто ствердження - тобі же не до них.