Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
2026.06.15
13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Дівчина клану Борджіа
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дівчина клану Борджіа
***маленька містична еротична філософська поема***
Запитання... Здригання тіла... О,
Я, повз мару оцю тремку,
Розглядаю відтінки білого...
Як давно я шукав таку!..
...............................
-можна сісти на край ослінчика,
Почитати тобі вірші,
Епатуюча емо-дівчинко
З таємницею у душі?
Буду ніжити, може статися,
Біле тіло у сиву ніч,
І в коханки новому статусі
Їх читатимеш ти мені?
Можеш іміджем білолицеї
За обставинами постать
І содомівською блудницею,
І незайманою з розп"ять...
Чи- не бачити світу Божого,
Раз торкнувшись твоїх обійм?..
Хто ти, дівчино клану Борджіа?
Світ у чім завинив тобі?
Відчувати образу спиною-
Поясни, бо не звідав сам-
Ображали тебе дитиною,
То сторицею "аз воздам"?
Не грабельками, не лопаткою,
І не лялькою у садку
Грала з іншими ти дитятками...
Ти надумала гру таку-
Сік із вовчої терти ягоди...
Зі свічок висмикати гніт...
...між дітей не буває злагоди,
У обрАзі дорослий світ...
Що відплачеться- не пробачиться.
Біль зі зрадою- від усіх...
...це не перше твоє побачення
І довіку чимало їх.
Смуток видимий... І невидимий
Здогад тінню на тлі чола...
Ти можливо була б і відьмою,
Та шляхів до них не знайшла.
Дай тобою, слабкою, сильною,
Надихнутися на межі!..
Будеш ти від усього звільнена,
Як до ранку даси дожить,
Хоч на спокій не розраховуй. Ну,
Йди у втомливий шал утіх,
І отруту, у серці сховану,
Вилий стогоном біля ніг!..
...................................
...як у спини на нас дивилися
Хтиві очі заздрісників!..
-що, гадаєте, не здійснилося?)
ВСЕ ЗДІЙСНИЛОСЯ ТУТ ТАКИ)))
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119030600366
Запитання... Здригання тіла... О,
Я, повз мару оцю тремку,
Розглядаю відтінки білого...
Як давно я шукав таку!..
...............................
-можна сісти на край ослінчика,
Почитати тобі вірші,
Епатуюча емо-дівчинко
З таємницею у душі?
Буду ніжити, може статися,
Біле тіло у сиву ніч,
І в коханки новому статусі
Їх читатимеш ти мені?
Можеш іміджем білолицеї
За обставинами постать
І содомівською блудницею,
І незайманою з розп"ять...
Чи- не бачити світу Божого,
Раз торкнувшись твоїх обійм?..
Хто ти, дівчино клану Борджіа?
Світ у чім завинив тобі?
Відчувати образу спиною-
Поясни, бо не звідав сам-
Ображали тебе дитиною,
То сторицею "аз воздам"?
Не грабельками, не лопаткою,
І не лялькою у садку
Грала з іншими ти дитятками...
Ти надумала гру таку-
Сік із вовчої терти ягоди...
Зі свічок висмикати гніт...
...між дітей не буває злагоди,
У обрАзі дорослий світ...
Що відплачеться- не пробачиться.
Біль зі зрадою- від усіх...
...це не перше твоє побачення
І довіку чимало їх.
Смуток видимий... І невидимий
Здогад тінню на тлі чола...
Ти можливо була б і відьмою,
Та шляхів до них не знайшла.
Дай тобою, слабкою, сильною,
Надихнутися на межі!..
Будеш ти від усього звільнена,
Як до ранку даси дожить,
Хоч на спокій не розраховуй. Ну,
Йди у втомливий шал утіх,
І отруту, у серці сховану,
Вилий стогоном біля ніг!..
...................................
...як у спини на нас дивилися
Хтиві очі заздрісників!..
-що, гадаєте, не здійснилося?)
ВСЕ ЗДІЙСНИЛОСЯ ТУТ ТАКИ)))
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119030600366
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
