Три сестри сиділи зранку
Біля батька, що вмирав.
Сльози лили на світанку.
На кого їх покидав?

Матір вмерла зовсім рано,
Їм господарство здала.
Жити в мирі, вести вправно
Всі діла заповіла.

Батько довго теж тримався
Та не витримав свавіль.
Хоч за справу кожну брався
Кинув його важкий біль.

Що ж тепер будем робити,
Хатні справи як вести?
Батька треба хоронити,
Домовину ще знайти.

Сестри радились не довго
В сварку швидко перейшли.
Та ділити статку свого
При живім батьку стали.

- Що ж ви робите та й діти?
Вам ще жити тут роки.
Невже ви готові вбити,
Втратити життя соки?

Старша похапцем піднялась,
Каже, - батьку, хоч би як.
Я багатша й обіцялась
Мало мені, треба всяк.

Менша також, ніби збоку,
Старша скаже - робить теж.
Лиш середній терпіть року,
Годувати батька тре ж...

Так живуть нащадки Русі,
Київ батько й не помре.
У традицій давніх дусі
У сім'ї війна іде...

Грудень 2018