ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Філонич (1940) / Вірші

 Голос народу

1. Ще не вмерла Украϊна!
Ворогам нашім на диво,
А в ній люди працьовиті,
Та іще й талановиті;

2. Голі, босі, та й голодні
Від тарифів ще й холодні.
İ нема нікому діла,
Як народу накипіло.

3. Депутатів в нас чорт ма,
А в засіданнях нема.
Все своϊ діла рішають, (Та хоч трохи совість мали,
Наші грошики ховають. Через день би пропускали.)

4. Чи вживають опіати
Любі наші депутати?
Враження таке у нас,
Що під кайфом ви весь час.

5. Дуже, дуже вас багато,
Час вам Раду всім звільняти.
Паразити, більшість з вас,
Присмокталися до нас.

6. “Дорогенькі” депутати,
Покладіть своϊ мандати,
Та від себе нас звільніть
İ тихесенько ідіть.

7. Це ми кажем не про всіх,
Бо візьмем на душу гріх.
Ми порядних поважаєм,-
Плідноϊ праці ϊм бажаєм.


8. Ну, а ті, що залишаться,
Постарайтеся триматися;
İ будуйте спільний Дім,
Та не скуріться зовсім.

9. Керівництво кострубате
Геть не вміє керувати,
Все рахує, що ми бидло,
А себе йому не видно.

10. Кабінет наш недолугий
Марно робить всі потуги, -
Економіку підняти –
Треба світлий розум мати.

11. Все, що можна, розікрали,
Землю прихватизували,
На бурштині нажилися,
Хазяйнують в нашім лісі,

12. Сміттям землю завалили,
В річках воду отруїли,
Весь наш газ попродавали,
А нам дулю показали.

13. Подивіться на дороги!!
Ми на них ламаєм ноги.
€вробляхів надурили ……..
Та бо дай би ви здуріли!

14. Все вам мало, мало, мало,
Й досі срачка не напала.
Про народ немає думки,
З ним у вас своϊ рахунки.

15. Ви не любите наш Дім,
А лише себе у нім.
Все в офшорах поховали,
Міць держави зруйнували.

16. В керівництві президент
Найповніший імпотент.
Весь цей час він бізнесує:
Бізнес-план реалізує;

17. Ну, крадеш ти, сука, гроші,
Так вклади ж ϊх в щось хороше,
Щоб було тобі і нам,
Не якимсь там чужакам.

18. Засирає людям мізки,
Хоч кончина його близько, -
Все базіка про €вропу,
А веде нас прямо в жопу.

19. “Бальзамінов” - сучий син,
Залишайся ти один.
Мрію він таку плекає,
Тільки хто нас там чекає?!

20. Щоб народ відволікати,
Пішов Томос здобувати.
( Мабуть думає, єдріть,
Що уже архімандрит).

21. До того розпоясався:
До душі уже добрався.
Грязні лапи простягає,
На святеє зазіхає.

22. Хоче вимолить у Бога
Хоч тряпчину у порога;
Навіть ти про це не мрій, -
Бо великий ти крадій.

23. İ до арміϊ добрався,
Там ні чим він не цурався, -
İ ні що не проморгав -
Всіх податками обклав.

24. Та не там ти, президенте,
Здобуваєш девіденти.
Все одно, тобі - кінець!
Хай тебе укусить ґедзь!

25. Удав – Гройсман, твою мать,
Показав, як керувать.
Все тарифи піднімає,
Сам кишені набиває.

26. Що не вміє наладнати,
Фонд валютний винуватий.
İ хватає тільки мізків,
Щоб з краϊни мати зиски.

27. Він багато обіцявся,
Та на цій посаді всрався.
Лиш одне дає радіти,
Що не буде вже смердіти.

28. Нема гідності ніякоϊ:
Як би, щоб він не балакав
İ йому прийде кінець,
А ганьба - цьому вінець.

29. Блазень – Рева бреше нам,
Що він пенсіϊ підняв.
Ще й не мало у процентах (40%),
А на ділі - 10 центів.


30. Сидить пику наϊдає,
А на нас на всіх чихає
İ триндить весь час одне,
Навіть оком не моргне.


31. Фонд пенсійний мафіозний
İ міністр там одіозний, -
Обікрали всіх і вся,
А з міністра, як з гуся.

32. İ кого там захищають?
Там здоров`я позбавляють!
Ти прийшов туди здоровим,
А вернувся дуже хворим.

33. İ бажають тобі люди
Всіх болячок і повсюди.
Щоб у тебе так стояв,
Як ти пенсіϊ підняв!

34. Хто Супрун до нас привіз?
Скориставшися безвіз?
Не збагну цього ніяк:
Чим взяла вона і як?

35. Лікар – Смерть керує нами,
Заганяє всіх до ями.
Косить всіх підряд вона –
Украϊнськая Чума.

36. Привезла нам ТБЦ, -
Гройсман дякує за це.
Кір в державу привезла
От і всі ϊϊ діла.


37. Мафію ліквідувала
İ сама же нею стала, -
Хворь гуляє по краϊні,
А вона керує й нині.

38. İ вона краде потужно, -
Нам таких уже не нужно.
Ϊх хватає і своїх,
На це скаржитися гріх.

39. Ϊϊ двоє захищають,
На посаді цій тримають.
İ, можливо, що вона
В долю цих двоϊх взяла.

40. Очі людям замилила,
Революцію зробила, -
Все!, - пора нам гнать мітлой,
Цей ходячий Геморой.

41. Захистить народ краϊни
Від Уляни – Скарлатини
Може новий президент –
Це не буде прецедент.

42. Всі ви так накерували:
Таргани всі повтікали, -
İ ви хочете, щоб ми
Другий шанс іще дали?!

43. Ні, не діждете, падлюки,
Не дамо вам козир в руки,
Бо ми знаєм, що давно
Ви – останнєє лайно.



44. € порядні люди в нас;
Покладаємось на вас.
Беріть в руки Украϊну,
Та кохайте, як дитину.

45. Бо лише така любов
З ями нас підніме знов –
Мов не випивана чаша
Украϊна люба наша.

46. Як не знищують ϊϊ, -
А вона все на коні.
Слава нашій Украϊні,
Бо вона існує й нині!


м. Черкаси
Валентина Філонич
10.03.2019




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-03-24 21:34:22
Переглядів сторінки твору 959
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наші президенти
Автор востаннє на сайті 2019.03.24 21:40
Автор у цю хвилину відсутній