Теплі обійми,щирий поцілунок мами-присмак мого дитинства.

Мишанич О.В

Пам'ятаю щасливе дитинство,
В якому я у любові зростала,
Тепер айфони,айпади,
А я тоді і телефона не мала.

Я пам'ятаю все,
Ті місця,де я часто бувала,
Той чудовий дворик,
У якому в ігри з друзями грала.

Пам'ятаю ту мить,
Як сонячно і світло,
Де струмочок біжить,
А на галявині усе розквітло.

Я пам'ятаю той сад,
У якому яблука збирала,
І ту стежинку до лісу,
Якою я частенько гуляла.

Пам'ятаю галявину,
На якій я квіти збирала,
Збираючи,наспівувала пісеньки,
І знаєте:щасливою ставала.

Я пам'ятаю гори,
Де з друзями подорожували,
Збираючи малини і чорниці,
Ми там відразу й смакували.

Пам'ятаю ті місця,
Де хороводи ми водили,
Проводили разом гарно час,
Не пили,не курили.

Дитинство-це саме найдорогоцінне що у мене є,
І за це я готова все віддати,
Будучи тоді маленькою,
Все казала:"Хочу дорослою стати"!


Але як я тоді помилялась,
Та нізащо б не хотіла тепер дорослою стати,
В дорослих часто серце розбите,
А краще вже розбиті колінки мати.