ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
2026.09.09
12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
2026.09.09
08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
2026.09.09
06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
2026.09.09
01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Це тільки одяг. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Це тільки одяг. Маленька поема
***маленька авангардна політико-еротична поема. "перелив теми" (авторське ноу-хау)***
Це- тільки одяг. Він важкий.
Це оболонка, а не шкіра...
...............................
...жени її, оту зневіру.
Зніми його. За мною дій.
Тоді, оголеною, грати
Зі мною, жити, помирати,
І з тліну поставати знову
Ти зможеш... А тоді... Розмови...
У мене на плечі... Неврози...
Оті, від котрих скніє розум-
Політика... Бо знов і знов ці
Песиголові безголовці
Надокучають, щоб їм грець...
Та- не кінець... ...і про кінець,
Який усьому є початок...
Ми всесвіт можемо зачати...
Оце ідея! І далеко
Не треба йти, бо дуже легко
Тебе перегорнуть на спину
І відчувать оте невпинне
Здригання тіла в тілі... Як ось
Нам раз за разом віддалятись
І знов зливатись у єдине,
І знову, знову, без упину
Уже крізь напівсон востаннє
Терпіти хтиве катування...
..."терпець увірвано"... Зоря,
"Раби зарізали царя",
І ніч полинула у Лєту...
Пора вдягти бронежилети
Від світу... Чи- у нього вдітись?
Це ж ніби ним відгородитись
Від... Та скінчили. Ти ітимеш.
Від мене часточку нестимеш
В дівочім серці... Чи понижче...
Та раз за разом будем нищить
Єднання наше, мов країну,
Яку на клапті без упину
Рвуть із середини і ззовні
Війна та зрада безголов... Ні!
Це вже прокяття, а не диво-
Цю тему мусувати... Хтиво,
Немов отрути повен трунок,
Ловлю останній поцілунок
Із присмаком нічного дива
Твій... Не Іудин... Незрадливий,
Як безголов... Думки трикляті!..
І тут ви можете дістати,
Під час розлучення!.. Наразі
Ми образи своїх фантазій,
Що суттю нашою були,
Необережно роздягли,
Взамін вдягнувши Божий світ,
Бо голий у бою не воїн...
................................
...амінь. Нехай він захистить
Обох до зустрічі нової...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Це- тільки одяг. Він важкий.
Це оболонка, а не шкіра...
...............................
...жени її, оту зневіру.
Зніми його. За мною дій.
Тоді, оголеною, грати
Зі мною, жити, помирати,
І з тліну поставати знову
Ти зможеш... А тоді... Розмови...
У мене на плечі... Неврози...
Оті, від котрих скніє розум-
Політика... Бо знов і знов ці
Песиголові безголовці
Надокучають, щоб їм грець...
Та- не кінець... ...і про кінець,
Який усьому є початок...
Ми всесвіт можемо зачати...
Оце ідея! І далеко
Не треба йти, бо дуже легко
Тебе перегорнуть на спину
І відчувать оте невпинне
Здригання тіла в тілі... Як ось
Нам раз за разом віддалятись
І знов зливатись у єдине,
І знову, знову, без упину
Уже крізь напівсон востаннє
Терпіти хтиве катування...
..."терпець увірвано"... Зоря,
"Раби зарізали царя",
І ніч полинула у Лєту...
Пора вдягти бронежилети
Від світу... Чи- у нього вдітись?
Це ж ніби ним відгородитись
Від... Та скінчили. Ти ітимеш.
Від мене часточку нестимеш
В дівочім серці... Чи понижче...
Та раз за разом будем нищить
Єднання наше, мов країну,
Яку на клапті без упину
Рвуть із середини і ззовні
Війна та зрада безголов... Ні!
Це вже прокяття, а не диво-
Цю тему мусувати... Хтиво,
Немов отрути повен трунок,
Ловлю останній поцілунок
Із присмаком нічного дива
Твій... Не Іудин... Незрадливий,
Як безголов... Думки трикляті!..
І тут ви можете дістати,
Під час розлучення!.. Наразі
Ми образи своїх фантазій,
Що суттю нашою були,
Необережно роздягли,
Взамін вдягнувши Божий світ,
Бо голий у бою не воїн...
................................
...амінь. Нехай він захистить
Обох до зустрічі нової...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3037 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3037 seconds