Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.05
06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ
Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем
2026.07.04
21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
2026.07.04
19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
2026.07.04
16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony
The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category
The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet
2026.07.04
13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
2026.07.04
13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
2026.07.04
12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого та каяття
багато їх, а то і досить,
але талан земний –
долати і таку дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого та каяття
багато їх, а то і досить,
але талан земний –
долати і таку дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
2026.07.04
12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
2026.07.04
10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
2026.07.04
09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
2026.07.04
05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ
1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов
2026.07.03
22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
2026.07.03
20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Це тільки одяг. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Це тільки одяг. Маленька поема
***маленька авангардна політико-еротична поема. "перелив теми" (авторське ноу-хау)***
Це- тільки одяг. Він важкий.
Це оболонка, а не шкіра...
...............................
...жени її, оту зневіру.
Зніми його. За мною дій.
Тоді, оголеною, грати
Зі мною, жити, помирати,
І з тліну поставати знову
Ти зможеш... А тоді... Розмови...
У мене на плечі... Неврози...
Оті, від котрих скніє розум-
Політика... Бо знов і знов ці
Песиголові безголовці
Надокучають, щоб їм грець...
Та- не кінець... ...і про кінець,
Який усьому є початок...
Ми всесвіт можемо зачати...
Оце ідея! І далеко
Не треба йти, бо дуже легко
Тебе перегорнуть на спину
І відчувать оте невпинне
Здригання тіла в тілі... Як ось
Нам раз за разом віддалятись
І знов зливатись у єдине,
І знову, знову, без упину
Уже крізь напівсон востаннє
Терпіти хтиве катування...
..."терпець увірвано"... Зоря,
"Раби зарізали царя",
І ніч полинула у Лєту...
Пора вдягти бронежилети
Від світу... Чи- у нього вдітись?
Це ж ніби ним відгородитись
Від... Та скінчили. Ти ітимеш.
Від мене часточку нестимеш
В дівочім серці... Чи понижче...
Та раз за разом будем нищить
Єднання наше, мов країну,
Яку на клапті без упину
Рвуть із середини і ззовні
Війна та зрада безголов... Ні!
Це вже прокяття, а не диво-
Цю тему мусувати... Хтиво,
Немов отрути повен трунок,
Ловлю останній поцілунок
Із присмаком нічного дива
Твій... Не Іудин... Незрадливий,
Як безголов... Думки трикляті!..
І тут ви можете дістати,
Під час розлучення!.. Наразі
Ми образи своїх фантазій,
Що суттю нашою були,
Необережно роздягли,
Взамін вдягнувши Божий світ,
Бо голий у бою не воїн...
................................
...амінь. Нехай він захистить
Обох до зустрічі нової...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Це- тільки одяг. Він важкий.
Це оболонка, а не шкіра...
...............................
...жени її, оту зневіру.
Зніми його. За мною дій.
Тоді, оголеною, грати
Зі мною, жити, помирати,
І з тліну поставати знову
Ти зможеш... А тоді... Розмови...
У мене на плечі... Неврози...
Оті, від котрих скніє розум-
Політика... Бо знов і знов ці
Песиголові безголовці
Надокучають, щоб їм грець...
Та- не кінець... ...і про кінець,
Який усьому є початок...
Ми всесвіт можемо зачати...
Оце ідея! І далеко
Не треба йти, бо дуже легко
Тебе перегорнуть на спину
І відчувать оте невпинне
Здригання тіла в тілі... Як ось
Нам раз за разом віддалятись
І знов зливатись у єдине,
І знову, знову, без упину
Уже крізь напівсон востаннє
Терпіти хтиве катування...
..."терпець увірвано"... Зоря,
"Раби зарізали царя",
І ніч полинула у Лєту...
Пора вдягти бронежилети
Від світу... Чи- у нього вдітись?
Це ж ніби ним відгородитись
Від... Та скінчили. Ти ітимеш.
Від мене часточку нестимеш
В дівочім серці... Чи понижче...
Та раз за разом будем нищить
Єднання наше, мов країну,
Яку на клапті без упину
Рвуть із середини і ззовні
Війна та зрада безголов... Ні!
Це вже прокяття, а не диво-
Цю тему мусувати... Хтиво,
Немов отрути повен трунок,
Ловлю останній поцілунок
Із присмаком нічного дива
Твій... Не Іудин... Незрадливий,
Як безголов... Думки трикляті!..
І тут ви можете дістати,
Під час розлучення!.. Наразі
Ми образи своїх фантазій,
Що суттю нашою були,
Необережно роздягли,
Взамін вдягнувши Божий світ,
Бо голий у бою не воїн...
................................
...амінь. Нехай він захистить
Обох до зустрічі нової...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
