ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Біг
Образ твору Немає і не планується.
На цьому все.

14.11.2019


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-14 12:45:46
Переглядів сторінки твору 2281
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 14:24:15 ]
Динамічний вірш. Ось так бігла, бігла і враз..."Зважте на потрясіння -
З кожним на рік ми старші." Варто передихнути. Дуже гарний вірш. Сподобався. Успіху Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 20:36:08 ]
Тема, можна сказати, не з тих, що дуже приємні. Квазіліричний напівандеґраунд - щось таке. Немає ні псевдосліз, ні самоспівчуття.
Ми звикаємо до змін сезонів, до наших вікових досягнень і ще багато до чого.
Минулого не наздогнати.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 21:29:23 ]
Мабуть, завчасно зважати на вік. Попереду справді неабияка бігова доріжка. Головне - не обігнати себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-15 06:57:02 ]
Оце і біжу.
Не наздожену осінь, то бігтиму за зимою.
А там - і весна наступного кола.
Тож біжімо.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-15 21:30:12 ]
Скоріше - з кожним потрясінням на роки старшаємо, хоч все одно цікавий парафраз від день за днем.
Може, Й нащо?
Можна простіше -
тема ця не осіння:
вкрай помилково вказує на ступінь осінньості.
Загалом вірш приємний на смак :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-15 23:15:10 ]
Полюбляю тропи. Не проти гіперболізації.
Також, працюючи з документами (інколи майже у ленінському outdoor-стилі), надбав схильність до бюрократичних зворотів. Якби я мав на увазі саме потрясіння, то додав би відповідну обмовку на зразок "з останнім". Не вистачило би довжини рядка, то зробив би його довшим. Це ж фінальна частина. Або в назві вірша використав би прикметник "потрясний". Непоганий прикметник, по-перше, і по-друге, скільки можна бути ханжами? За умови певного смаку та відчуття мови можна собі се дозволити - і є приклади, на яких можна вчитися. А ми їх обминаємо увагою.
Мені останнього часу такі траплялися.
Вони допомагають відкривати, так би мовити, нові світи поезії або нові обрії. Кому що.
І чому би не додати деякої невизначеності? Це я ще про заключну строфу. І про кола у тому числі. Щоправда, це досить складно. Одна осінь - одне повне коло у складі року, в якому і літо, і весна, і все інше. Цього року мене хвилювало питання осені з її катафотами, які відображають і колір листя, і колір хмар або інею.
Певні правки покращили би коефіцієнт прозорості, але і цей мене задовольняє.
Мені байдужі чиїсь (не Ваші) думки, що ніяких пояснень під віршем, біля нього та над ним не повинно бути. Чому "не повинно" або чому "не бажано"? Нехай будуть. Майстра з себе не вдаю і не кожного з них слухаю. А якщо слухаю, то і критично, і ні.
Я надивився на майстрів золотого пера поезії.
Шапки мономаха розібрані.
Нічого не маю проти.
Ваш коментар був корисним.
Справді.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:39:56 ]
дуже музикально, справді Юрію...

& дуже окремий Ваш хай-клесс, у розумінні
ненав’язливого так начеб і випадкового
перегуку й відлуння ненав’язливостей очевидних,
але, тим не менш...


бо що я Вам у змозі розказати нового про старішого
але й immo новітнішого Єйтса, хіба ні

блюзова компонента відчутна, що є належним
і сподіваним, та й чесним

або ~ якби Ви раптом знічев’я зважилися навіть на якесь
невибагливе порно, в популярному останнім
часом на тутешніх шпальтах стайлі,

мені здається, це вийшло би теж в міру блюзово
і делікатно, безперечно...

із усіма найсвітлішими чуттями
так, майже прощаючись

уклінний*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-18 20:55:30 ]
До нього, скоріше за все, бажано йти еволюційним шляхом - від простого до складного. Оголювання почати з верхнього одягу. Не нападницьки і без гусарського гумору.
Дякую за пропозицію. Можна сказати, сьогодні почався нульовий цикл. Вже ввижаються обриси.
Ю. С.
18.11.2019