Наши недостатки помогают нам жить в гармонии с миром и собой
Мы стараемся предъявлять окружающим «парадный» вариант своей личности. Переживаем из-за своих недостатков и стыдимся того, что недотягиваем до совершенства. Но именно признание того, что мы не идеальны, дает нам смелость быть собой.
Мы несовершенны и уязвимы, но именно эти качества делают нас сильнее и открывают простор для свершений. Так считает психолог и исследователь стыда Брене Браун. В книге «Дары несовершенства» она рассказывает, как стать счастливее, познакомившись со своими особенностями, признав их и отказавшись от борьбы за «идеал».
«Жить полной жизнью — это не просто однократное решение. Это процесс», — уверена психолог. И вот шаги, которые она предлагает тем, кто хочет полюбить себя и свою жизнь, несмотря ни на что.
Рискните быть собой, не ориентируйтесь на то, что думают о вас окружающие
Мы ценим искренность в других, но порой забываем о том, как важно быть честными с собой. Если мы не изменяем себе и ведем себя так, как кажется правильным нам самим, то спокойнее относимся к особенностям других. «Намеренно практикуя естественность во время самых тяжелых душевных страданий, мы впускаем в свою жизнь радость», — уверена Брене Браун.
Автор книги предостерегает: честность не должна превращаться в грубость. Быть собой, не обижая окружающих, — такой подход требует гибкости. Но тот, кто честен по отношению к себе, в первую очередь показывает миру свою смелость. Он не боится делиться открытиями и спокойно воспринимает критику. Если его идеи не принимают, он может чувствовать печаль, но не ощущает стыда, потому что не ждет одобрения от окружающих. И в то же время становится вдохновляющим примером для других.
Не будьте перфекционистами, проявите сочувствие к себе
«Пока вы остаетесь перфекционистом, от стыда не убежать», — считает Брене Браун. Но он не имеет ничего общего со стремлением стать лучше. Перфекционизм — это вера в то, что, если мы будем вести себя правильно, выглядеть на пять с плюсом и вести социально одобряемый образ жизни, нам удастся избежать той боли, которую могут принести чувства стыда и вины перед окружающими.
Перфекционизм как бы говорит нам: «Ты — то, чего ты добился». Но на самом деле он редко приводит нас к успеху. Даже наоборот: он провоцирует развитие депрессии и тревоги. Стремление к развитию — вещь правильная, но только тогда, когда это нужно нам самим, когда это наше внутреннее стремление, а не желание угодить тем, кто рядом.
Избежать перфекционизма поможет самосострадание
Но перфекционизм «разрушителен хотя бы потому, что не бывает ничего идеального». К тому же он не дает действовать: нам так стыдно потерпеть неудачу, что подчас мы предпочитаем просто промолчать, не пойти навстречу мечте, отсидеться в углу.
Избежать перфекционизма поможет самосострадание. «Иногда нужно просто проснуться утром и сказать себе: «Сегодня с меня достаточно того, что я просто появлюсь на работе». Не нужно игнорировать свою боль, но и самобичевание не поможет чувствовать себя лучше.
Не сдавайтесь: скажите «нет» бессилию и беспомощности
Некоторые из нас легко переносят неудачи, тогда как другие могут годами переживать из-за одного неверного шага. Исследователи, изучающие феномен психологической устойчивости, вычислили пять признаков, присущих тем, кто лучше других справляется с невзгодами.
Такие люди:
• позволяют себе просить помощи у других,
• верят, что у них есть силы на то, чтобы все преодолеть,
• получают поддержку со стороны,
• изобретательны,
• вовлечены в по-настоящему близкие отношения с друзьями и родственниками.
Тех, кто умеет противостоять неприятностям, объединяет еще одно качество: они не теряют надежду. «Надежда — это сочетание четкого целеполагания, стойкости и упорства, с которым вы идете к достижению намеченного, а также веры в свои силы», — объясняет психолог. Убежденность в том, что все зависит от нас, помогает нам продолжать действовать.

Учитесь чувствовать радость и говорить жизни «спасибо»
Счастье и радость непостоянны. Зачастую мы не впускаем их в свою жизнь, потому что боимся, что рано или поздно они нас покинут. А значит, к хорошему лучше и не привыкать.
Когда мы чего-то страшимся, то бессознательно готовим себя к худшему. Но только темнота позволяет увидеть свет. И если не благодарить жизнь каждый день и не позволять себе испытывать радость, можно попросту отучить себя от этих чувств, «а именно они поддерживают нас в тяжелые времена», считает Брене Браун.
Практиковать благодарность можно разными способами. Кто-то выберет ежедневную молитву, а кто-то предпочтет вести дневник, в котором будет фиксировать, за что говорит «спасибо» жизни сегодня.
Слушайте себя и свою интуицию
Психологи считают, что интуиция напрямую связана с нашим мышлением. Когда с нами что-то происходит, мозг изучает свою «медиатеку» на предмет похожего опыта, и в этот момент мы начинаем «чувствовать интуитивно».
Иногда наша интуиция подкидывает верные решения. Но иногда мозг «сбоит» и посылает нам сигнал: «Нужно больше данных, не могу пока ничего подсказать!» «Включению» интуиции мешает наша потребность в конкретике и определенности. В подобных случаях мы обращаемся к окружающим за советом, вместо того чтобы действительно прислушаться к внутреннему голосу.
По мнению Брене Браун, интуиция — это «способность жить с неопределенностью и доверять всем способам обретения знания, включая опыт, веру и разум». Мы боимся неизвестности, и только интуиция может подсказать, «когда стоит опираться не на инстинкты, а на факты».
Развивайте свою творческую сторону, не сравнивайте себя с другими
Непросто найти время на хобби и другие «необязательные» занятия, которые делают нас счастливее. Если мы считаем такое времяпрепровождение «бонусом» за выполненные обязанности и занимаемся им лишь тогда, когда у нас есть на это минутка, то никогда не сможем развить в себе творческое начало.
Творчество — истинное свидетельство нашей исключительности, напоминает Брене Браун. В нем нет и не может быть места состязаниям и ощущению, что кто-то «лучше», а кто-то «хуже». Бессмысленно сравнивать себя и свои достижения с тем, что сделал кто-то другой.
Именно творческий процесс помогает понять, насколько сильно мы не похожи на остальных, и перестать сравнивать себя с окружающими. Нужно только встроить время для творчества в свое расписание и не считать, что оно играет в нашей жизни второстепенную роль.
Играйте и отдыхайте, переутомление — вовсе не признак того, что вы ценны
Наша культура восхваляет продуктивность и производительность, а бездеятельность подвергает остракизму. Однако именно бесцельность присуща двум важнейшим для нас процессам — отдыху и игре. И одно, и другое помогает нам восстанавливать силы и сохранять здоровье.
Умение играть развивает нашу креативность, помогает смотреть на непростые ситуации с разных сторон и способствует развитию эмпатии.
Если мы недостаточно отдыхаем, наше тело дает сбой. «Врачи и ученые едины во мнении, что недостаток сна влечет за собой многочисленные хронические заболевания, например, диабет, ожирение и депрессию», — пишет Брене Браун. Мы устаем настолько, что не можем справляться с жизненными вызовами.
Именно поэтому важно не переутомляться и оставлять время на игру.

Культивируйте спокойствие: забудьте о тревожности как привычном фоне жизни
Спокойствие — это умение видеть перспективу и сохранять осознанность в любых ситуациях. Тот, кто спокоен, справляется с переживаниями и не поддается разрушительным эмоциям, таким как злость или испуг. Тревожность заразительна: когда мы паникуем, окружающие зачастую тоже начинают нервничать.
В непростых жизненных ситуациях нам важно сохранять равновесие. И этот навык тоже можно натренировать. Кто-то для этого учится медитировать, кто-то осваивает дыхательные практики, а кто-то считает до десяти (или до ста).
Когда мы находимся в состоянии умиротворения, к нам приходят лучшие идеи. Отсутствие тревоги помогает нам определиться с собственными целями, понять, что для нас на самом деле важно.
Отбросьте сомнения и чувство, что вы кому-то обязаны
Кого из нас не атаковал внутренний критик? К сожалению, многие живут под аккомпанемент его ворчания. «У тебя точно не получится!», «Ты недостаточно талантлив», «Почему ты решил, что можешь это сделать?» — именно так он отговаривает нас от поисков себя.
Мы сомневаемся в том, что одарены, и потому не делимся с миром тем, что можем и умеем. Внутренний голос диктует нам, какими мы должны быть, что мы должны делать. Однако кто сказал, что так правильно? И чей вообще голос звучит в нашей голове?
Окружающий мир с его ориентацией на успех также заставляет нас не доверять своим импульсам. Считается, что, только полностью отдав себя одному делу, мы можем стать значимыми. Но исследования показывают, что люди, которые совмещают несколько видов деятельности, полноценно реализуют свои таланты. Вы можете быть одновременно хирургом и фотографом, юристом и танцором, соцработником и мультипликатором, и это позволит вам чувствовать себе гораздо счастливее.
Танцуйте, пойте, хохочите: быть крутым — это не круто!
«Легко забыть, какую свободу мы чувствуем, когда «танцуем так, будто на нас никто не смотрит», — пишет Брене Браун. Танцы, смех и пение развлекали человечество во все времена, но сегодня мы уделяем этим действиям ничтожно мало внимания. «Что люди подумают?!» — сомнения такого рода одолевают нас, мешая просто расслабиться и получать удовольствие.
«Пытаясь доказать окружающим свою состоятельность, мы надеваем на себя смирительную рубашку и принимаем крутые позы», — констатирует Брене Браун. Мы всеми силами стараемся избежать нелепого и глупого поведения. И это опять история про стыд: стараясь избежать естественности, которая делает нас уязвимыми, мы обкрадываем самих себя.
Настоящие «дары несовершенства» — это сочувствие, близость и смелость
Жизнь слишком коротка, чтобы тратить ее на создание «крутого» образа. Танцы, смех и пение, особенно в хорошей компании, помогают укрепить эмоциональные и духовные связи.
Брене Браун считает, что настоящие «дары несовершенства» — это сочувствие, близость и смелость. Эти качества мы обретаем, когда перестаем беспокоиться о том, что подумают другие, и делаем выбор в свою пользу.
Psychologies

Перевела на украинский язык 14.11.19 13.16
Мое фото – «Чудо – природа – родной край»

Наші недоліки допомагають нам жити в гармонії зі світом і собою
Ми намагаємося пред'являти навколишнім «парадний» варіант своєї особистості. Переживаємо через свої недоліки і соромимося того, що недотягуємо до досконалості. Але саме визнання того, що ми не ідеальні, дає нам сміливість бути собою.
Ми недосконалі і уразливі, але саме ці якості роблять нас сильнішими і відкривають простір для звершень. Так вважає психолог і дослідник сорому Брено Браун. У книзі «Дари недосконалості» вона розповідає, як стати щасливішим, познайомившись зі своїми особливостями, визнавши їх і відмовившись від боротьби за «ідеал».
«Жити повним життям - це не просто одноразове рішення. Це процес », - впевнена психолог.
І ось кроки, які вона пропонує тим, хто хоче полюбити себе і своє життя, незважаючи ні на що.
Ризикніть бути собою, не орієнтуйтеся на те, що думають про вас оточуючі
Ми цінуємо щирість в інших, але часом забуваємо про те, як важливо бути чесними з собою. Якщо ми не змінюємо собі і поводимося так, як здається правильним нам самим, то спокійніше ставимося до особливостей інших. «Навмисно практикуючи природність під час найважчих душевних страждань, ми впускаємо в своє життя радість», - впевнена Брено Браун.
Автор книги застерігає: чесність не повинна перетворюватися в грубість. Бути собою, не ображаючи оточуючих, - такий підхід вимагає гнучкості. Але той, хто чесний по відношенню до себе, в першу чергу показує світові свою сміливість. Він не боїться ділитися відкриттями і спокійно сприймає критику. Якщо його ідеї не приймають, він може відчувати печаль, але не відчуває сорому, тому що не чекає схвалення від оточуючих. І в той же час стає надихаючим прикладом для інших.
Не будьте перфекціоністом, проявіть співчуття до себе
«Поки ви залишаєтеся перфекціоністом, від сорому не втекти», - вважає Брено Браун. Але він не має нічого спільного з прагненням стати краще. Перфекціонізм - це віра в те, що, якщо ми будемо вести себе правильно, виглядати на п'ять з плюсом і вести соціально схвалюваний спосіб життя, нам вдасться уникнути того болю, який можуть принести почуття сорому і провини перед оточуючими.
Перфекціонізм як би говорить нам: «Ти - те, чого ти домігся». Але насправді він рідко призводить нас до успіху. Навіть навпаки: він провокує розвиток депресії і тривоги. Прагнення до розвитку - річ правильна, але тільки тоді, коли це потрібно нам самим, коли це наше внутрішнє прагнення, а не бажання догодити тим, хто поруч.
Уникнути перфекціонізму допоможе самоспівчуття.
Але перфекціонізм «руйнівний хоча б тому, що не буває нічого ідеального». До того ж він не дає діяти: нам так соромно зазнати невдачі, що часом ми вважаємо за краще просто промовчати, не піти назустріч мрії, відсидітися в кутку.
Уникнути перфекціонізму допоможе самоспівчуття . «Іноді потрібно просто прокинутися вранці і сказати собі:« Сьогодні з мене досить того, що я просто з'явлюся на роботі ». Не потрібно ігнорувати свій біль, але і самобичування не допоможе відчувати себе краще.
Не здавайтеся: скажіть «ні» безсиллю і безпорадності
Деякі з нас легко переносять невдачі, тоді як інші можуть роками переживати через один невірний крок. Дослідники, які вивчають феномен психологічної стійкості, вирахували п'ять ознак, притаманних тим, хто краще за інших справляється з негараздами.
Такі люди:
• дозволяють собі просити допомоги у інших,
• вірять, що у них є сили на те, щоб все подолати,
• отримують підтримку з боку,
• винахідливі,
• залучені в по-справжньому близькі стосунки з друзями і родичами.
Тих, хто вміє протистояти неприємностям, об'єднує ще одна якість: вони не втрачають надію. «Надія - це поєднання чіткого визначення мети, стійкості і завзятості, з яким ви йдете до досягнення наміченого, а також віри в свої сили», - пояснює психолог. Переконаність у тому, що все залежить від нас, допомагає нам продовжувати діяти.

Вчіться відчувати радість і говорити життю «спасибі»
Щастя і радість непостійні. Часто ми не впускаємо їх у своє життя, тому що боїмося, що рано чи пізно вони нас покинуть. А значить, до хорошого краще і не звикати.
Коли ми чогось боїмося, то несвідомо готуємо себе до найгіршого. Але тільки темрява дозволяє побачити світло. І якщо не дякувати життя кожен день і не дозволяти собі відчувати радість, можна просто відучити себе від цих почуттів, «а саме вони підтримують нас у важкі часи», вважає Брено Браун.
Практикувати подяку можна різними способами. Хтось вибере щоденну молитву, а хтось віддасть перевагу вести щоденник, в якому буде фіксувати, за що говорить «дякую» життю сьогодні.
Слухайте себе і свою інтуїцію
Психологи вважають, що інтуїція безпосередньо пов'язана з нашим мисленням. Коли з нами щось відбувається, мозок вивчає свою «медіатеку» на предмет схожого досвіду, і в цей момент ми починаємо «відчувати інтуїтивно».
Іноді наша інтуїція підкидає вірні рішення. Але іноді мозок «дає збої» і посилає нам сигнал: «Потрібно більше даних, не можу поки нічого підказати!» «Включенню» інтуїції заважає наша потреба в конкретиці та визначеності. У подібних випадках ми звертаємося до оточуючих за порадою, замість того щоб дійсно прислухатися до внутрішнього голосу.
На думку Брено Браун, інтуїція - це «здатність жити з невизначеністю і довіряти всім способам здобуття знання, включаючи досвід, віру і розум». Ми боїмося невідомості, і тільки інтуїція може підказати, «коли варто спиратися не на інстинкти, а на факти».
Розвивайте свою творчу сторону, не порівнюйте себе з іншими
Непросто знайти час на хобі і інші «необов'язкові» заняття, які роблять нас щасливішими. Якщо ми вважаємо таке проведення часу «бонусом» за виконані обов'язки і займаємося їм лише тоді, коли у нас є на це хвилинка, то ніколи не зможемо розвинути в собі творче начало.
Творчість - правдиве свідчення нашої винятковості, нагадує Брено Браун. У ньому немає і не може бути місця змаганню і відчуттю, що хтось «краще», а хтось «гірше». Безглуздо порівнювати себе і свої досягнення з тим, що зробив хтось інший.
Саме творчий процес допомагає зрозуміти, наскільки сильно ми не схожі на інших, і перестати порівнювати себе з оточуючими. Потрібно тільки вбудувати час для творчості в свій розклад і не брати до уваги, що воно відіграє в нашому житті другорядну роль.
Грайте і відпочивайте, перевтома - зовсім не ознака того, що ви цінні
Наша культура вихваляє продуктивність і продуктивність, а бездіяльність піддає остракізму. Однак саме безцільність властива двом найважливішим для нас процесам - відпочинку і грі. І одне, й інше допомагає нам відновлювати сили і зберігати здоров'я.
Уміння грати розвиває нашу креативність, допомагає дивитися на непрості ситуації з різних сторін і сприяє розвитку емпатії.
Якщо ми недостатньо відпочиваємо, наше тіло дає збій. «Лікарі і вчені єдині в думці, що недолік сну спричиняє за собою численні хронічні захворювання, наприклад, діабет, ожиріння і депресію», - пише Брено Браун. Ми втомлюємося настільки, що не можемо справлятися з життєвими викликами.
Саме тому важливо не перевтомлюватися і залишати час на гру.

Культивуйте спокій: забудьте про тривожності як звичному тлі життя
Спокій - це вміння бачити перспективу і зберігати усвідомленість в будь-яких ситуаціях. Той, хто спокійний, справляється з хвилюваннями і не піддається руйнівним емоціям, таким як злість або переляк. Тривожність заразлива: коли ми панікуємо, навколишні часто теж починають нервувати.
У непростих життєвих ситуаціях нам важливо зберігати рівновагу. І цей навик теж можна натренувати. Хтось для цього вчиться медитувати, хтось освоює дихальні практики, а хтось лікує до десяти (або до ста).
Коли ми знаходимося в стані умиротворення, до нас приходять найкращі ідеї. Відсутність тривоги допомагає нам визначитися з власними цілями, зрозуміти, що для нас насправді важливо.
Відкиньте сумніви і почуття, що ви комусь зобов'язані
Кого з нас не атакував внутрішній критик? На жаль, багато хто живе під акомпанемент його бурчання. «У тебе точно не вийде!», «Ти недостатньо талановитий», «Чому ти вирішив, що можеш це зробити?» - саме так він відмовляє нас від пошуків себе.
Ми сумніваємося в тому, що обдаровані, і тому не ділимося зі світом тим, що можемо і вміємо. Внутрішній голос диктує нам, якими ми повинні бути, що ми повинні робити. Однак хто сказав, що так правильно? І чий взагалі голос звучить в нашій голові?
Навколишній світ з його орієнтацією на успіх також змушує нас не довіряти своїм імпульсам. Вважається, що, тільки повністю віддавши себе одній справі, ми можемо стати значущими. Але дослідження показують, що люди, які поєднують кілька видів діяльності, повноцінно реалізують свої таланти. Ви можете бути одночасно хірургом і фотографом, юристом і танцюристом, соцпрацівником і мультиплікатором, і це дозволить вам відчувати себе набагато щасливішими.
Танцюйте, співайте, регочіть: бути крутим - це не круто!
«Легко забути, яку свободу ми відчуваємо, коли« танцюємо так, ніби на нас ніхто не дивиться », - пише Брено Браун. Танці, сміх і спів розважали людство в усі часи, але сьогодні ми приділяємо цим діям мізерно мало уваги. «Що люди подумають ?!» - сумніви такого роду долають нас, заважаючи просто розслабитися і отримувати задоволення.
«Намагаючись довести оточуючим свою спроможність, ми одягаємо на себе гамівну сорочку і приймаємо круті пози», - констатує Брено Браун. Ми всіма силами намагаємося уникнути безглуздої і дурної поведінки. І це знову історія про сором: намагаючись уникнути природності, яка робить нас вразливими, ми обкрадаємо самих себе.
Справжні «дари недосконалості» - це співчуття, близькість і сміливість
Життя занадто коротке, щоб витрачати його на створення «крутого» образу. Танці, сміх і спів, особливо в хорошій компанії, допомагають зміцнити емоційні і духовні зв'язки.
Брено Браун вважає, що справжні «дари недосконалості» - це співчуття, близькість і сміливість. Ці якості ми знаходимо, коли перестаємо турбуватися про те, що подумають інші, і робимо вибір на свою користь.
Psychologies

Переклала на українську мову 14.11.19 13.16
Моє фото - «Чудо - природа - рідний край»