Ні, дорогий. Ніхто правицю за такі вірші не потисне, оскільки вони - це пряме нагадування про те, чого ти вартий. А цього люди не люблять. Для них головне - жити в спокої та тиші. І вірші відповідні писати, і картини, і музику.

Ого!
Олександре, Ви вже не тільки оцінюєте самі себе, а й розмовляєте самі з собою?
О_о… Будьте обережні, це дуже небезпечний симптом)

Ой...Любове... м'яко ти коментуєш.
Тут такі хащі непролазні...помилки.
Деградація чи ЗЛЕТ, ми з тобою не спроможні зрозуміти.
Лишається самому писати і бесідувати, а помилки хай читачі пробачають.
Та щось не приходять, оминають жерця...над борщем з бульбою.
Оцінив сам себе, як завжди.
5, 5 стоїть.
Симптоматично.
)))))))))))))))))))))))))))))
Прийшла тобі на допомогу.

І, до слова, вірш на найвищу оцінку не заслуговує. На жаль... Дивно, що Ви не бачите огріхів. Чи бачите?)

Нема коментаря, оцінка стоїть.
Самооцінювання. Скромняга.

Ой ні
вжен не викорінить
бо ось заявив

на головній вірш цього ж автора


Умовив!


Я - геній. І у цьому вся біда,
Бо музи без трико такі лукаві!
Та читачів удячних - полк! Орда!
Кричать, немов на пуп: "Маестро, браво!".

Пишу любовне. Гурій аромат
Витає у альковному Едемі.
А у колеги оплесків нема,
Сльозаві рими, нещасливі теми.

Аби Пегас і твій злітав до зір,
А читачі цьом-цьоми слали в "лічку" -
Я поділюся - тільки попроси! -
Венерою опуклою на нічку.

Вона безплатно дасть один урок:
Як треба позбуватися скорботи.
А вранці, аж дрижатиме перо,
Наповнене фонтанами жаготи.

То що, готовий, друже? Не мовчи!
Рецептик перевірено стократно.
Кохання для чутливих читачів,
Як для сліпого нитка Аріадни...

От бачиш - читачів уже огром!
Є лайки з Гондурасу, Лісабону.
На постаменті місця стачить двом!
І ти вже геній! Ось, тримай корону.

01.12.2019 р.

http://maysterni.com/publication.php?id=142902

щодня лушпайка словесна

І чого ж це ви, о Прекрасні Дами, так насіли на чоловіка? Має право на своїх сторінках писати і публікувати близькі йому рядки. І чи повинні вони бути кращі, досконаліші, аніж те, що бачимо за вікном, на вулиці, в країні? Чи не найточніша авторська місія - бути безсумнівним сином народу, що навколо і скрізь, бути зі своїм народом в різних епізодах буття? Тому от вже спершу народ найкраще підтягнути, а вже потім і співці потягнуться?

Та напосіли... бо Ви приходите захищати того, хто сам себе оцінює. Ставить по кілька текстів на день...Все це Вам приємне.
То й нехай...
Є ж там функція оцінка твору автором у таблиці.
А він сам прилюдно ставить 5, 5. Хто ще таке тут робить?
Ви за такі нескромнощі?
Та ми ж іронічно пишемо про читача...я, наприклад, не належу до шанувальників таких творчих продуктів.
І коментувала, допомагаючи Любові.
А що... уявно бути це справді те?
Мабуть, ви, Володимире, не трудилися читати все, що автор несе на ПМ.
Когось автор висміює...чи себе генієм називає...То вже за межами нашого розуміння.
Для мене це не варте уваги, даруйте сміливість. Я - за віртуозність.

Процитую
"ЛУпай скелю! Дізнайся чого же ти вартий!"
(якою мовою?)

то володимир не бачить дикого наголосу лУпай скелю?
лУпати це очима
А скелю лупАти.
Там ще є помилки.
та тепер на ПМ роздолля для таких авторів, а я пішла...в гості приходила, бачу, що не варто й навідуватися.
Бувайте здоровенькі.
Лікнеп влаштовувати не можу, нема бажання і часу на таке.

(Володимир). З такими майстрами ліпше бути на відстані.
Підтримати?
Де ви були, коли тут потребували підтримки споравжні майстри...
Тепер і такого плодючого пригрієте, бо орли полетіли.
А сайт потребує щоденного наповнення.
Та мене цікавить якість, а не кількість.
Пішла.

Єдина відрада, коли згадаєш одкровення Григора Тютюнника: «Добре графоманам: їм завжди хочеться писати. Читав ось недавно одного. Пише дуже розкуто, тобто розперезано. І бадьорий, як дідько темної ночі. Що за народ, оці бадьорі літературні чорти! Ні в чому не сумніваються, а в собі й поготів... Не знаю, не збагну, як можна навернути душу, як рука підіймається писати про ніщо? Як можна вмотивувати це психологічно?..»

На ФБ натрапила на допис, принесла сюди, щоб прочитали, кому хочеться уподібнитися типам, про які писав Г. Тютюнник.

(про яких)
Отож, замислюйтеся та дослухайтеся до класика -
щоб не писати про ніщо.

Лупай скелю! Дізнайся чого же ти вартий!

і чого ж? безграмотність школяра.
І освідчення дружині, наче це сайт для такого.


то якщо дружина допомагає на сторінці, дайте їй підправити рядок, а той досі так...
Мене дивує: згаяла два роки на автора...і що на виході? лУпай...очима і не читай такого на сайті.
Але ж несе щодня отаке сире: їжте, пригощайтеся.
Вже лишила слова Григора Тютюнника, та немає упину.
.....................