2 квітня 2020 о 08:54 ·
#карантин
☺️
Пам"ятаю змалку, що в нашій родині не вживали чай магазинний. Готували трав'яні напої. Найчастіше це був відвар кмину гірського, назбираного тітками і вуйком. Коли коричневіли зернятка на кущиках цієї рослини, молодь гуртом ходила в гори, на зруби, виривали з корінням , залишаючи оазиси рослин, щоб насіялося на наступний рік - кмин дворічний. Удома принесений у вілаху ворох стебел висипали і зв"язували в снопики. Потому прилаштовували сушити на плоті - на кожну латку натикали снопик. Коли стебла висохли, тоді теребили насіння, зсипали в банки і зберігали в кліти до наступного року.
У напій щоденний до кминових насінин додавали жменьку свербивусу і трішки липового цвіту. Напій був різного кольору, від солом"яного до багряного, бо заварювали складники двічі - тричі...
Для пиття під час нездужання якогось були приготовлені чага, мох, сушені снопики стебел чорних ягід та суниць, листочки кадила, чебрець, сушений терен, малина, дика груша і ще багато всякого зілля.
У мене сьогодні шматочки березової чаги, пучка моху і дрібка альпійських трав...
Завтра будуть інші складники... Сила в розмаїітті