ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
2026.04.06
19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
2026.04.06
18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
2026.04.06
18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
2026.04.06
17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
2026.04.06
16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
2026.04.06
15:53
Сергій Островой (1911-2005)
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
2026.04.06
11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
Немов гучн
2026.04.06
09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
2026.04.06
08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
2026.04.06
05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Літо двадцятого року
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літо двадцятого року
***маленька сюреалістична філософська еротична андеграундна поема***
...вічно жадаю тебе... Ту...
...плине метро через Лєту.
Ми у вагоні у масках обоє.
Я познайомитись хочу з тобою.
Вабить прихований ротик...
- можна присісти навпроти?
- коронавірус відразно лютує...
- дай, через маску тебе поцілую!
Попри усе ідемо на контакт?
- так!..)
- вірю, не віриш аж надто брехні?
- ні!..)
...сум, а чи сумнів, у серці затих.
- може, ти подруга трохи не з "тих",
Туполякливих, мала.
Отже, підбили баланс
Зовсім здурілому світу,
І карантинному літу,
І нескінченній війні...
- зійдемо може? Чи ні?
- ти незрівнянна у літній спідниці!
...оглядом погляд оцінює ницо...
Як же ти гола тремтиш у руках?..
Що ти у ліжку зніматимеш? Ах,
Звісно, що маску, не бачу невже я,
Ти прикриваєшся, мов паранжею,
(чи бюлетеню листом?))) Ка-
р...тин...карантин...незнайомка...)))
Далі оголена вся у знемозі
(сукня валятиметься на підлозі)
В руки до мене впадеш...
Вийдемо! Тільки... Та де ж?..
...міст нескінченно вузький, і по ньому
Іде метро над рікою, додому,
Де у сторіччя минулі паром
Із капітаном на ймення Харон
Скільки таких, і красивих, і дужих,
Поперевозив... Зупинка... - іду вже!
Зійдеш зі мною?
- так!
- прожиті ще літа
Скинем у річку, чи коло перону...
- передаси, кому треба, Хароне,
Світле на нас все і чисте,
Крайній ти наш машиністе!..
...ми ідемо, обійнявшись, мов діти,
Через спекоронавірусне літо,
Голі (чи що?..))) і босі...
...поїзд пішов у осінь...
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062908958
...вічно жадаю тебе... Ту...
...плине метро через Лєту.
Ми у вагоні у масках обоє.
Я познайомитись хочу з тобою.
Вабить прихований ротик...
- можна присісти навпроти?
- коронавірус відразно лютує...
- дай, через маску тебе поцілую!
Попри усе ідемо на контакт?
- так!..)
- вірю, не віриш аж надто брехні?
- ні!..)
...сум, а чи сумнів, у серці затих.
- може, ти подруга трохи не з "тих",
Туполякливих, мала.
Отже, підбили баланс
Зовсім здурілому світу,
І карантинному літу,
І нескінченній війні...
- зійдемо може? Чи ні?
- ти незрівнянна у літній спідниці!
...оглядом погляд оцінює ницо...
Як же ти гола тремтиш у руках?..
Що ти у ліжку зніматимеш? Ах,
Звісно, що маску, не бачу невже я,
Ти прикриваєшся, мов паранжею,
(чи бюлетеню листом?))) Ка-
р...тин...карантин...незнайомка...)))
Далі оголена вся у знемозі
(сукня валятиметься на підлозі)
В руки до мене впадеш...
Вийдемо! Тільки... Та де ж?..
...міст нескінченно вузький, і по ньому
Іде метро над рікою, додому,
Де у сторіччя минулі паром
Із капітаном на ймення Харон
Скільки таких, і красивих, і дужих,
Поперевозив... Зупинка... - іду вже!
Зійдеш зі мною?
- так!
- прожиті ще літа
Скинем у річку, чи коло перону...
- передаси, кому треба, Хароне,
Світле на нас все і чисте,
Крайній ти наш машиністе!..
...ми ідемо, обійнявшись, мов діти,
Через спекоронавірусне літо,
Голі (чи що?..))) і босі...
...поїзд пішов у осінь...
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062908958
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.578 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.578 seconds