То не важливо, коротко чи ні,
Важливіше, щоб було зрозуміло...
Як обступили перси Фермопіли,
Пів Греції уже було в огні,
Цар Леонід їм шлях перепинив.
Хоч сил у нього було небагато,
Та перси не могли його здолати,
Отож нарешті вислали послів.
Один, свого стискаючи списа,
Став Леоніда силою лякати,
Мовляв, коли вони почнуть стріляти,
То хмари стріл закриють небеса.
«Що ж, будем битись в сутінках тоді!»-
Всміхнувся цар. Другий посол зірвався:
«Ти б краще, цар, не надто посміхався,
А зброю склав, бо будеш у біді!»
Цар навіть не знітився ні на мить,
Послові в очі подививсь сміливо
І відповів без сумніву, без гніву:
«Якщо вам треба, то прийдіть, візьміть!»