Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Встречи не случайны…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Встречи не случайны…
Встречи не случайны…
Вчера мне позвонила директор КЗО ДОМРЦ ДОП Светлана Ивановна , удивительная, доброжелательная,общительная и обаятельная женщина. Поблагодарила меня за письма, которые я ей направила по ел.почте (советы по улучшению зрения из папки в компьютере по здоровью). Поинтересовалась моим здоровьем. Рассказала что ее сотрудница Надежда Кузьмина сообщила в коллективе,что ее стихи впервые опубликованы в совместном зборнике «Сузірья». Коллектив ее поздравил ,ей было очень приятно. Надя рассказала,что об этом сборнике узнала от меня, как подать свои произведения.
Общаясь с Светланой Ивановной мы вспомнили,как случайно познакомились. А познакомила нас Надежда, с которой я говорила несколько раз по телефону о их докторе, враче травматологе Иване Архиповиче. Когда я ей очередной раз перезвонила, она мне сказала,что рассказала обо мне Светлане Ивановне и чтобы я перезвонила ей. Светлане Ивановне я все рассказала,почему интересуюсь Марго И.А., о том что много лет назад он приезжал к нам домой,консультировал меня по вопросу лечения суставов,назначил лечение ,которое мне очень помогло. С благодарностью о нем я написала рассказ «Добрая память» и опубликовала на поэтических сайтах. Этот рассказ я отправила по ел.почте Светлане Ивановне( по ее просьбе).
Я очень удивилась,когда прошлым летом,мне звонит Светлана Ивановна и сообщает,что они проезжают в том районе, где я живу и хотят заехать меня проведать. Это было так волнительно и так мне приятно. Почти незнакомые, очень занятые люди,нашли время проведать и пообщаться со мной. Они привезли свой творческий альбом,над которым трудился коллектит 15 лет,там была страница о Марго И.А.
Посмотрели мои рисунки,прочла им наизусть свои стихи, угостила яблоками с сада. Яблоки лежали в ящичках и россыпью по всему двору, отменый урожай с нашего сада, посаженного 13 лет назад.
На следующий день звонит Светлана Ивановна и рассказывает, что яблоки всем в коллективе понравились.Она мне рассказала о Надежде,о ее проблемах со здоровьем , но не смотря на это, она удивительный, добрый и отзывчивый человек, к ней тянутся люди и так же, как и я она творческая личность – пишет стихи и рисует.
Возникло желание пообщаться с Надеждой, поинтересоваться ее творчеством. С того времени мы общаемся с ней по телефону ипо ел. почте. Как раз на днях Надежда сообщила мне что уже получила на почте свой первый сборник, в котором напечатаны и мои несколько страниц. Очень рада за нее, благодарна на общение.
Благодарю Всевышнего за поддержку , которую чувствую при общение с прекрасными людьми, которые встречаются на моем жизненном пути!! Ведь это сейчас так важно!!! 5.02.21 7.50
Мое фото родного края.
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача — травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку онем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы… Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки… Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ... 28.10.19 11:00
Вчера мне позвонила директор КЗО ДОМРЦ ДОП Светлана Ивановна , удивительная, доброжелательная,общительная и обаятельная женщина. Поблагодарила меня за письма, которые я ей направила по ел.почте (советы по улучшению зрения из папки в компьютере по здоровью). Поинтересовалась моим здоровьем. Рассказала что ее сотрудница Надежда Кузьмина сообщила в коллективе,что ее стихи впервые опубликованы в совместном зборнике «Сузірья». Коллектив ее поздравил ,ей было очень приятно. Надя рассказала,что об этом сборнике узнала от меня, как подать свои произведения.
Общаясь с Светланой Ивановной мы вспомнили,как случайно познакомились. А познакомила нас Надежда, с которой я говорила несколько раз по телефону о их докторе, враче травматологе Иване Архиповиче. Когда я ей очередной раз перезвонила, она мне сказала,что рассказала обо мне Светлане Ивановне и чтобы я перезвонила ей. Светлане Ивановне я все рассказала,почему интересуюсь Марго И.А., о том что много лет назад он приезжал к нам домой,консультировал меня по вопросу лечения суставов,назначил лечение ,которое мне очень помогло. С благодарностью о нем я написала рассказ «Добрая память» и опубликовала на поэтических сайтах. Этот рассказ я отправила по ел.почте Светлане Ивановне( по ее просьбе).
Я очень удивилась,когда прошлым летом,мне звонит Светлана Ивановна и сообщает,что они проезжают в том районе, где я живу и хотят заехать меня проведать. Это было так волнительно и так мне приятно. Почти незнакомые, очень занятые люди,нашли время проведать и пообщаться со мной. Они привезли свой творческий альбом,над которым трудился коллектит 15 лет,там была страница о Марго И.А.
Посмотрели мои рисунки,прочла им наизусть свои стихи, угостила яблоками с сада. Яблоки лежали в ящичках и россыпью по всему двору, отменый урожай с нашего сада, посаженного 13 лет назад.
На следующий день звонит Светлана Ивановна и рассказывает, что яблоки всем в коллективе понравились.Она мне рассказала о Надежде,о ее проблемах со здоровьем , но не смотря на это, она удивительный, добрый и отзывчивый человек, к ней тянутся люди и так же, как и я она творческая личность – пишет стихи и рисует.
Возникло желание пообщаться с Надеждой, поинтересоваться ее творчеством. С того времени мы общаемся с ней по телефону ипо ел. почте. Как раз на днях Надежда сообщила мне что уже получила на почте свой первый сборник, в котором напечатаны и мои несколько страниц. Очень рада за нее, благодарна на общение.
Благодарю Всевышнего за поддержку , которую чувствую при общение с прекрасными людьми, которые встречаются на моем жизненном пути!! Ведь это сейчас так важно!!! 5.02.21 7.50
Мое фото родного края.
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача — травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку онем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы… Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки… Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ... 28.10.19 11:00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
