ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Встречи не случайны…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Встречи не случайны…
Встречи не случайны…
Вчера мне позвонила директор КЗО ДОМРЦ ДОП Светлана Ивановна , удивительная, доброжелательная,общительная и обаятельная женщина. Поблагодарила меня за письма, которые я ей направила по ел.почте (советы по улучшению зрения из папки в компьютере по здоровью). Поинтересовалась моим здоровьем. Рассказала что ее сотрудница Надежда Кузьмина сообщила в коллективе,что ее стихи впервые опубликованы в совместном зборнике «Сузірья». Коллектив ее поздравил ,ей было очень приятно. Надя рассказала,что об этом сборнике узнала от меня, как подать свои произведения.
Общаясь с Светланой Ивановной мы вспомнили,как случайно познакомились. А познакомила нас Надежда, с которой я говорила несколько раз по телефону о их докторе, враче травматологе Иване Архиповиче. Когда я ей очередной раз перезвонила, она мне сказала,что рассказала обо мне Светлане Ивановне и чтобы я перезвонила ей. Светлане Ивановне я все рассказала,почему интересуюсь Марго И.А., о том что много лет назад он приезжал к нам домой,консультировал меня по вопросу лечения суставов,назначил лечение ,которое мне очень помогло. С благодарностью о нем я написала рассказ «Добрая память» и опубликовала на поэтических сайтах. Этот рассказ я отправила по ел.почте Светлане Ивановне( по ее просьбе).
Я очень удивилась,когда прошлым летом,мне звонит Светлана Ивановна и сообщает,что они проезжают в том районе, где я живу и хотят заехать меня проведать. Это было так волнительно и так мне приятно. Почти незнакомые, очень занятые люди,нашли время проведать и пообщаться со мной. Они привезли свой творческий альбом,над которым трудился коллектит 15 лет,там была страница о Марго И.А.
Посмотрели мои рисунки,прочла им наизусть свои стихи, угостила яблоками с сада. Яблоки лежали в ящичках и россыпью по всему двору, отменый урожай с нашего сада, посаженного 13 лет назад.
На следующий день звонит Светлана Ивановна и рассказывает, что яблоки всем в коллективе понравились.Она мне рассказала о Надежде,о ее проблемах со здоровьем , но не смотря на это, она удивительный, добрый и отзывчивый человек, к ней тянутся люди и так же, как и я она творческая личность – пишет стихи и рисует.
Возникло желание пообщаться с Надеждой, поинтересоваться ее творчеством. С того времени мы общаемся с ней по телефону ипо ел. почте. Как раз на днях Надежда сообщила мне что уже получила на почте свой первый сборник, в котором напечатаны и мои несколько страниц. Очень рада за нее, благодарна на общение.
Благодарю Всевышнего за поддержку , которую чувствую при общение с прекрасными людьми, которые встречаются на моем жизненном пути!! Ведь это сейчас так важно!!! 5.02.21 7.50
Мое фото родного края.
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача — травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку онем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы… Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки… Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ... 28.10.19 11:00
Вчера мне позвонила директор КЗО ДОМРЦ ДОП Светлана Ивановна , удивительная, доброжелательная,общительная и обаятельная женщина. Поблагодарила меня за письма, которые я ей направила по ел.почте (советы по улучшению зрения из папки в компьютере по здоровью). Поинтересовалась моим здоровьем. Рассказала что ее сотрудница Надежда Кузьмина сообщила в коллективе,что ее стихи впервые опубликованы в совместном зборнике «Сузірья». Коллектив ее поздравил ,ей было очень приятно. Надя рассказала,что об этом сборнике узнала от меня, как подать свои произведения.
Общаясь с Светланой Ивановной мы вспомнили,как случайно познакомились. А познакомила нас Надежда, с которой я говорила несколько раз по телефону о их докторе, враче травматологе Иване Архиповиче. Когда я ей очередной раз перезвонила, она мне сказала,что рассказала обо мне Светлане Ивановне и чтобы я перезвонила ей. Светлане Ивановне я все рассказала,почему интересуюсь Марго И.А., о том что много лет назад он приезжал к нам домой,консультировал меня по вопросу лечения суставов,назначил лечение ,которое мне очень помогло. С благодарностью о нем я написала рассказ «Добрая память» и опубликовала на поэтических сайтах. Этот рассказ я отправила по ел.почте Светлане Ивановне( по ее просьбе).
Я очень удивилась,когда прошлым летом,мне звонит Светлана Ивановна и сообщает,что они проезжают в том районе, где я живу и хотят заехать меня проведать. Это было так волнительно и так мне приятно. Почти незнакомые, очень занятые люди,нашли время проведать и пообщаться со мной. Они привезли свой творческий альбом,над которым трудился коллектит 15 лет,там была страница о Марго И.А.
Посмотрели мои рисунки,прочла им наизусть свои стихи, угостила яблоками с сада. Яблоки лежали в ящичках и россыпью по всему двору, отменый урожай с нашего сада, посаженного 13 лет назад.
На следующий день звонит Светлана Ивановна и рассказывает, что яблоки всем в коллективе понравились.Она мне рассказала о Надежде,о ее проблемах со здоровьем , но не смотря на это, она удивительный, добрый и отзывчивый человек, к ней тянутся люди и так же, как и я она творческая личность – пишет стихи и рисует.
Возникло желание пообщаться с Надеждой, поинтересоваться ее творчеством. С того времени мы общаемся с ней по телефону ипо ел. почте. Как раз на днях Надежда сообщила мне что уже получила на почте свой первый сборник, в котором напечатаны и мои несколько страниц. Очень рада за нее, благодарна на общение.
Благодарю Всевышнего за поддержку , которую чувствую при общение с прекрасными людьми, которые встречаются на моем жизненном пути!! Ведь это сейчас так важно!!! 5.02.21 7.50
Мое фото родного края.
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача — травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку онем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы… Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки… Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ... 28.10.19 11:00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію