ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Ген пестить листячко зелене
Спокійним подихом вітрець,
Озерні хвильки, мов спортсмени,
Біжать, хто швидше, навпростець.

І в напівтиші цій глибокій
На злагіднілих берегах
Епічний філософський спокій,
Немов фундамент, заляга.

Думки зринають в сивій пущі:
В душі святе лиш зберігай,
Всі пристрасті земні – минущі –
Вустами Бога шепче гай.

І в небо істина злітає,
Неначе білі голуби:
Лиш на природі починаю
Я знов життя, цей світ любить.

10.10. 7518 р. (Від Трипілля) (2010).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 12:43:53
Переглядів сторінки твору 520
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.657
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 12:44:43 ]

Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 12:03:20 ] - відповісти

Это супер, уважаемый Ярослав.
Масса положительных эмоций, позитивный заряд - все в одном. Многое познается само по себе, а некоторые вещи - в противоречиях. Или последние оттеняют.
Под вечер мне, наверное, именно стихотворения, подобного Вашему, мне как раз и недоставало, чтобы утешить душу, которой немного не по себе.
Удач-дач-дач.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 19:08:55 ] - відповісти

Справді, пане Ярославе!
"Природа зрозуміє, простить і заспокоїть,
За слабкість не осудить, не зрадить таємниць."
Дякую за вірш.
Особливо за це: "Всі пристрасті земні - минущі".
З повагою


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 19:28:01 ] - відповісти

Вино.. і істина злітає...
її на співи розгубив...
І я себе ще раз питаю
кого ж вчорай полюбив?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 19:45:12 ] - відповісти

Сердечно радий, Олексію, що наша українська природа Вас хоч трохи утішила і розрадила.
Колись мене урятувала чи не від самогубства книга Анатолія Бортняка з промовистою назвою "Янгол-охоронець". Ніби його янгол об"єднався з моїм, щоб порятувати.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:46:56 ] - відповісти

Любове, дякую! Ви дуже вірно все розумієте. Дякую за розділене співпереживання і філософський підхід до життя. Натхнення бажаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:51:04 ] - відповісти

Ти знаєш, Зеню, щось вина у себе у вірші не помітив.
Тому не зміг учора нікого полюбити, певно. А співати, от я такий збоченець, люблю на тверезу голову. Дякую за відвідини.


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 16:12:20 ] - відповісти
істинно, природа обертає зневіру і нелюбов на протилежне...
блискуче...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 23:13:18 ] - відповісти

Спасибі, Юрію, дуже радий. Бажаю натхнення.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 03:17:19 ] - відповісти

ген-ген, гарне слівце ви повернули, пане Ярославе в лексикон, а мені спершу про інший ген подумалося, коли тільки но читати почала.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 14:29:42 ] - відповісти

Ген, Євген, ероген... Можна вже і над пародією подумати. Дякую, пані Оксано! То у Вас назріває день народження, кажуть?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 22:34:35 ] - відповісти

ха, чудовий логічний зв'язок від гена до дня народження )) ну та, у нас осінній фестиваль іменинний завше ;) наразі кілька іменинників буде ;)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 22:55:38 ] - відповісти

Дякую за інформацію. Хотів запитатися, а чи не можна включии на фестиваль дитячої літератури пані Олесю Овчар? У неї стільки чудових віршів на цю тему. Вона така скромниця і така талановита, правда ж?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:45:10 ] - відповісти

Дякую за посередництво, пане Ярослве, але з пані Олесею у нас уже є давня домовленість про її виступ на фесті дит. книги :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 22:58:10 ] - відповісти

Дуже радий.