ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Ген пестить листячко зелене
Спокійним подихом вітрець,
Озерні хвильки, мов спортсмени,
Біжать, хто швидше, навпростець.

І в напівтиші цій глибокій
На злагіднілих берегах
Епічний філософський спокій,
Немов фундамент, заляга.

Думки зринають в сивій пущі:
В душі святе лиш зберігай,
Всі пристрасті земні – минущі –
Вустами Бога шепче гай.

І в небо істина злітає,
Неначе білі голуби:
Лиш на природі починаю
Я знов життя, цей світ любить.

10.10. 7518 р. (Від Трипілля) (2010).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 12:43:53
Переглядів сторінки твору 457
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.657
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 12:44:43 ]

Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 12:03:20 ] - відповісти

Это супер, уважаемый Ярослав.
Масса положительных эмоций, позитивный заряд - все в одном. Многое познается само по себе, а некоторые вещи - в противоречиях. Или последние оттеняют.
Под вечер мне, наверное, именно стихотворения, подобного Вашему, мне как раз и недоставало, чтобы утешить душу, которой немного не по себе.
Удач-дач-дач.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 19:08:55 ] - відповісти

Справді, пане Ярославе!
"Природа зрозуміє, простить і заспокоїть,
За слабкість не осудить, не зрадить таємниць."
Дякую за вірш.
Особливо за це: "Всі пристрасті земні - минущі".
З повагою


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 19:28:01 ] - відповісти

Вино.. і істина злітає...
її на співи розгубив...
І я себе ще раз питаю
кого ж вчорай полюбив?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 19:45:12 ] - відповісти

Сердечно радий, Олексію, що наша українська природа Вас хоч трохи утішила і розрадила.
Колись мене урятувала чи не від самогубства книга Анатолія Бортняка з промовистою назвою "Янгол-охоронець". Ніби його янгол об"єднався з моїм, щоб порятувати.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:46:56 ] - відповісти

Любове, дякую! Ви дуже вірно все розумієте. Дякую за розділене співпереживання і філософський підхід до життя. Натхнення бажаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:51:04 ] - відповісти

Ти знаєш, Зеню, щось вина у себе у вірші не помітив.
Тому не зміг учора нікого полюбити, певно. А співати, от я такий збоченець, люблю на тверезу голову. Дякую за відвідини.


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 16:12:20 ] - відповісти
істинно, природа обертає зневіру і нелюбов на протилежне...
блискуче...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 23:13:18 ] - відповісти

Спасибі, Юрію, дуже радий. Бажаю натхнення.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 03:17:19 ] - відповісти

ген-ген, гарне слівце ви повернули, пане Ярославе в лексикон, а мені спершу про інший ген подумалося, коли тільки но читати почала.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 14:29:42 ] - відповісти

Ген, Євген, ероген... Можна вже і над пародією подумати. Дякую, пані Оксано! То у Вас назріває день народження, кажуть?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 22:34:35 ] - відповісти

ха, чудовий логічний зв'язок від гена до дня народження )) ну та, у нас осінній фестиваль іменинний завше ;) наразі кілька іменинників буде ;)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 22:55:38 ] - відповісти

Дякую за інформацію. Хотів запитатися, а чи не можна включии на фестиваль дитячої літератури пані Олесю Овчар? У неї стільки чудових віршів на цю тему. Вона така скромниця і така талановита, правда ж?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:45:10 ] - відповісти

Дякую за посередництво, пане Ярослве, але з пані Олесею у нас уже є давня домовленість про її виступ на фесті дит. книги :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 22:58:10 ] - відповісти

Дуже радий.