ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Ген пестить листячко зелене
Спокійним подихом вітрець,
Озерні хвильки, мов спортсмени,
Біжать, хто швидше, навпростець.

І в напівтиші цій глибокій
На злагіднілих берегах
Епічний філософський спокій,
Немов фундамент, заляга.

Думки зринають в сивій пущі:
В душі святе лиш зберігай,
Всі пристрасті земні – минущі –
Вустами Бога шепче гай.

І в небо істина злітає,
Неначе білі голуби:
Лиш на природі починаю
Я знов життя, цей світ любить.

10.10. 7518 р. (Від Трипілля) (2010).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 12:43:53
Переглядів сторінки твору 344
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.657
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 12:44:43 ]

Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 12:03:20 ] - відповісти

Это супер, уважаемый Ярослав.
Масса положительных эмоций, позитивный заряд - все в одном. Многое познается само по себе, а некоторые вещи - в противоречиях. Или последние оттеняют.
Под вечер мне, наверное, именно стихотворения, подобного Вашему, мне как раз и недоставало, чтобы утешить душу, которой немного не по себе.
Удач-дач-дач.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 19:08:55 ] - відповісти

Справді, пане Ярославе!
"Природа зрозуміє, простить і заспокоїть,
За слабкість не осудить, не зрадить таємниць."
Дякую за вірш.
Особливо за це: "Всі пристрасті земні - минущі".
З повагою


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 19:28:01 ] - відповісти

Вино.. і істина злітає...
її на співи розгубив...
І я себе ще раз питаю
кого ж вчорай полюбив?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 19:45:12 ] - відповісти

Сердечно радий, Олексію, що наша українська природа Вас хоч трохи утішила і розрадила.
Колись мене урятувала чи не від самогубства книга Анатолія Бортняка з промовистою назвою "Янгол-охоронець". Ніби його янгол об"єднався з моїм, щоб порятувати.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:46:56 ] - відповісти

Любове, дякую! Ви дуже вірно все розумієте. Дякую за розділене співпереживання і філософський підхід до життя. Натхнення бажаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:51:04 ] - відповісти

Ти знаєш, Зеню, щось вина у себе у вірші не помітив.
Тому не зміг учора нікого полюбити, певно. А співати, от я такий збоченець, люблю на тверезу голову. Дякую за відвідини.


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 16:12:20 ] - відповісти
істинно, природа обертає зневіру і нелюбов на протилежне...
блискуче...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 23:13:18 ] - відповісти

Спасибі, Юрію, дуже радий. Бажаю натхнення.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 03:17:19 ] - відповісти

ген-ген, гарне слівце ви повернули, пане Ярославе в лексикон, а мені спершу про інший ген подумалося, коли тільки но читати почала.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 14:29:42 ] - відповісти

Ген, Євген, ероген... Можна вже і над пародією подумати. Дякую, пані Оксано! То у Вас назріває день народження, кажуть?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 22:34:35 ] - відповісти

ха, чудовий логічний зв'язок від гена до дня народження )) ну та, у нас осінній фестиваль іменинний завше ;) наразі кілька іменинників буде ;)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 22:55:38 ] - відповісти

Дякую за інформацію. Хотів запитатися, а чи не можна включии на фестиваль дитячої літератури пані Олесю Овчар? У неї стільки чудових віршів на цю тему. Вона така скромниця і така талановита, правда ж?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:45:10 ] - відповісти

Дякую за посередництво, пане Ярослве, але з пані Олесею у нас уже є давня домовленість про її виступ на фесті дит. книги :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 22:58:10 ] - відповісти

Дуже радий.