ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарєв (1955) /
Проза
Прогноз на завтра
- Боже, красота-то какая! - моя жена улыбается неожиданно так молодо, даже и не поверишь, что через какую-то пару недель мы будем отмечать - кто бы мог подумать! - золотую свадьбу.
А красота действительно божественная…
В чистом, без единого облачка, небе весело купаются горластые чайки, оглашая пляжный размеренный рокот гортанными криками. Белые крупные картошины гальки прямо-таки дымятся под солнечными лучами. Кажется, дымятся и шоколадные тела отдыхающих, распластавшихся в блаженной неге на шезлонгах.
Совсем близко, прямо рукой подать, на рейде стоят празднично украшенные военные корабли. Над ними развеваются сине-жёлтые флаги. Синее море. Жёлтое солнце…
- Красота, - повторяет жена, снимая солнцезащитные очки, и лицо её, будто разглаженное солнечным утюжком - это уже лик той удивительной девушки, которая заворожила меня полвека тому назад.
- Красота, - говорю я, - потому что мы снова в Крыму, в нашем любимом Дюльбере. Потому что завтра День Незалежності. Потому что через две недели - наш день…
- Даже не верится, что мы снова здесь… - жена ловким ударом руки отбивает большой полосатый мяч, посланный по-мужски серьёзным карапузом. - Я, кстати, вчера вечером, ты уже заснул, смотрела «Квартал». Кто бы мог подумать: знаменитый президент, генералиссимус, Нобелевский лауреат мира, и снова возвращается в актёры! Из актёров в президенты - пожалуйста, а вот наоборот - это уникальный случай…
- Уникальные случаи, - соглашаюсь я, - случаются только с уникальными людьми.
- А он, кстати, и не меняется. Только волосы и борода совсем белые… А глаза такие же молодые и озорные.
- Не меняется потому, что занимается любимым делом. Свою историческую миссию выполнил и вернулся к тому, что любит…
Кто-то вдруг брызгает на нас водой, на солнцепёке кажущейся ледяной.
- Да ты совсем … - вспыхивает моя супруга, но тут же остывает, видя перед собой тоненькое тельце внука Гриши, покрытое каплями и пупырышками. Мальчик одной рукой держит маленькие ласты, а другой - шевелящего клешнями краба. Его тёмные глаза за запотевшей маской излучают самую нежную нежность.
- Бабуню, дивись, який красень!
Краб разводит клешнями, будто отчаявшийся регулировщик.
- Та відпусти його, Гришуню, - просит бабушка, вытирая мокрым полотенцем озябшую спину внука. - Нехай пливе собі з Богом!
- Добре-добре, бабуню!
Гриша на цыпочках, чтобы не ошпарить пятки о раскалённые камни, бежит к морю и, размахнувшись, швыряет своего пленника в лазурную воду.
Буквально через мгновение внук тут как тут.
- Дідуню, - обращается он уже ко мне, - а я тепер зрозумів, чого ти завжди кажеш: все буде Україна!
- І коли же ти це зрозумів?
- А місяць тому, коли наші стали чемпіонами світу з футболу!
Моя жена смотрит сначала на меня, потом - на внука:
- Гадаю, ми тепер, після того, що нам всім - і насамперед нашим славним воїнам, і нашим лікарям, і дипломатам, і жінкам, і дітям…
- … і звірям, і футболістам, - тихо добавляет Гриша.
- Так-так, після того, що всім нам довелося пережити, ми можемо з гордістю стверджувати: не все БУДЕ Україна, а все Є Україна!
Неожиданно громадная чайка, неуклюже сложив крылья, садится на Гришино плечо и замирает, как сфинкс.
- Григорію, це добрий знак! - говорим в унисон мы с женой.
Гриша одними губами тихонько, чтобы не спугнуть чайку, шепчет:
- Ви й справді, наче діти…
После привычных позывных транзистор предлагает прогноз погоды.
- Сделай-ка погромче, - просит жена.
Я усиливаю звук:
- Завтра по всій території України очікується тепла погода. Сонячно!
Автор: Юрій Гундарєв
2022 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прогноз на завтра
- Боже, красота-то какая! - моя жена улыбается неожиданно так молодо, даже и не поверишь, что через какую-то пару недель мы будем отмечать - кто бы мог подумать! - золотую свадьбу.
А красота действительно божественная…
В чистом, без единого облачка, небе весело купаются горластые чайки, оглашая пляжный размеренный рокот гортанными криками. Белые крупные картошины гальки прямо-таки дымятся под солнечными лучами. Кажется, дымятся и шоколадные тела отдыхающих, распластавшихся в блаженной неге на шезлонгах.
Совсем близко, прямо рукой подать, на рейде стоят празднично украшенные военные корабли. Над ними развеваются сине-жёлтые флаги. Синее море. Жёлтое солнце…
- Красота, - повторяет жена, снимая солнцезащитные очки, и лицо её, будто разглаженное солнечным утюжком - это уже лик той удивительной девушки, которая заворожила меня полвека тому назад.
- Красота, - говорю я, - потому что мы снова в Крыму, в нашем любимом Дюльбере. Потому что завтра День Незалежності. Потому что через две недели - наш день…
- Даже не верится, что мы снова здесь… - жена ловким ударом руки отбивает большой полосатый мяч, посланный по-мужски серьёзным карапузом. - Я, кстати, вчера вечером, ты уже заснул, смотрела «Квартал». Кто бы мог подумать: знаменитый президент, генералиссимус, Нобелевский лауреат мира, и снова возвращается в актёры! Из актёров в президенты - пожалуйста, а вот наоборот - это уникальный случай…
- Уникальные случаи, - соглашаюсь я, - случаются только с уникальными людьми.
- А он, кстати, и не меняется. Только волосы и борода совсем белые… А глаза такие же молодые и озорные.
- Не меняется потому, что занимается любимым делом. Свою историческую миссию выполнил и вернулся к тому, что любит…
Кто-то вдруг брызгает на нас водой, на солнцепёке кажущейся ледяной.
- Да ты совсем … - вспыхивает моя супруга, но тут же остывает, видя перед собой тоненькое тельце внука Гриши, покрытое каплями и пупырышками. Мальчик одной рукой держит маленькие ласты, а другой - шевелящего клешнями краба. Его тёмные глаза за запотевшей маской излучают самую нежную нежность.
- Бабуню, дивись, який красень!
Краб разводит клешнями, будто отчаявшийся регулировщик.
- Та відпусти його, Гришуню, - просит бабушка, вытирая мокрым полотенцем озябшую спину внука. - Нехай пливе собі з Богом!
- Добре-добре, бабуню!
Гриша на цыпочках, чтобы не ошпарить пятки о раскалённые камни, бежит к морю и, размахнувшись, швыряет своего пленника в лазурную воду.
Буквально через мгновение внук тут как тут.
- Дідуню, - обращается он уже ко мне, - а я тепер зрозумів, чого ти завжди кажеш: все буде Україна!
- І коли же ти це зрозумів?
- А місяць тому, коли наші стали чемпіонами світу з футболу!
Моя жена смотрит сначала на меня, потом - на внука:
- Гадаю, ми тепер, після того, що нам всім - і насамперед нашим славним воїнам, і нашим лікарям, і дипломатам, і жінкам, і дітям…
- … і звірям, і футболістам, - тихо добавляет Гриша.
- Так-так, після того, що всім нам довелося пережити, ми можемо з гордістю стверджувати: не все БУДЕ Україна, а все Є Україна!
Неожиданно громадная чайка, неуклюже сложив крылья, садится на Гришино плечо и замирает, как сфинкс.
- Григорію, це добрий знак! - говорим в унисон мы с женой.
Гриша одними губами тихонько, чтобы не спугнуть чайку, шепчет:
- Ви й справді, наче діти…
После привычных позывных транзистор предлагает прогноз погоды.
- Сделай-ка погромче, - просит жена.
Я усиливаю звук:
- Завтра по всій території України очікується тепла погода. Сонячно!
Автор: Юрій Гундарєв
2022 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію