Файно, Вандо, навіть дуже!)))

Спасибі, люба :) Вирішила зробити свій внесок у осінь, поки та ще не закінчилася...;)

І правильно! Бо ми вже там трішки думали чиї найкращі вірші на цю тему, думаю ти в числі фаворитів!!!

Люблю я Осінь)))

Юрію, слушна заувага, та й змісту не міняє :) Спасибі

Гарно. Цілісна картина. Серед чужих людей - неначе в лісі...

Радію, Валентине, що сподобалося...

Вандочко, я розумію, що тема узагальнена, але ж ви могли би трохи серйозніше поставитися до свого тексту. Рішення, мяко кажучи, надто простенькі, на кшталт, "під дощем" - "плащем", рими паралелі дивовижні "ні душі" - «не свищи!»
А як зрозуміти "Навколо ні душі," і далі "Яке нам діло до отих людей?…"
:(
"А дощ все ллє – на радість чи печаль" ?

Словом, постосіннє хуліганство! :)

А як зрозуміти "Навколо ні душі," і далі "Яке нам діло до отих людей?…" Я так гадаю, що ліричній героїні нема діла до людей - чи є вони, а чи нема. Ну не було, хотілося, щоб не було, а вони зявилися, то й біс з ними...
Перепрошую, що втрутився у розмову.

Привіт, Редакціє :) Пояснюю хуліганство. "Навколо ні душі" - це враження, яке складається у ліричних героїв - що навколо крім них нікого немає..."-яке нам діло до отих людей" - звертання Осені до вітру - про ліричних героїв...
"Дощ все ллє - на радість чи печаль" - дощ має здатність викликати абсолютно протилежні емоції у різних людей :)

А дощем-плащем, ні душі-не свищи - чому б ні? ;)

Коротше кажучи, авторка прагнула легкості та органічності у композиції ;) А корисні зауваги із вдячністю прийму...

Вандо, багато дійства на передньому плані, фактично немає подробиць з інших планів, ось основна проблема. Чи є крім вас ще хтось у авторах? Яке співвідношення між вашим і не вашим? Хоча би 50 на 50. А тут всі 99 відсотків від вас.
Не ображайтесь, це стосується нас усіх.
А здавалося би так просто, - пиши і час від часу перевіряй себе - чи не забагато?

Вандо, ви прийдете у неділю?

Скажіть, використання принципу антропоморфізму щодо осені, вітру і дощу - це хіба не інший план? Ніяких образ, критика стимулює роботу над собою :) У неділю приєднаюся із задоволенням!

Вандо, згідний, що теоретично і осінь, і вітер, і дощі належать іншому Авторові. Але цьому, іншому, Автору бажано дозволити і більш самостійне використання відповідних явищ. Але повторю, що, як на мене, ця загальна тема (Пастель осіння, подихи розмиті,
Тіла сплелись плющем - і під дощем) надто спрощено задає параметри для подальшого розвитку. Без передоксальної трансформації цієї теми, важко вийти на номальне звучання.
Бачите, сама Ганна Осадко напряму не надихнулася своїми ж рядками.

Редакціє, не думаю, що мені вдасться парадоксально трансформувати цю вже завершену композицію :) Але деякі зміни внесла, як на Вашу думку?

Ах, Вандочка, важко судити, бо й справді початок "не ваш", та й зрештою, це суто технічне завдання, Бог з ним. Не мучимося, нехай собі є яким є.
Ви краще якийсь віршик до недільної зустрічі напишіть.

ОК, тільки оновіть його, будь ласка, на турнірній сторінці ;) А до недільної вже написала...

Ок!

Вірш один з кращих на задані слова і тему.

Спасибі, Тетяно, за теплі слова