ти з'явився на моєму шляху,
аби дати початок незвичайній грі,
і я пересвідчилася у необхідності
твоєї присутності.
ти — поворот:
раптовий,
стрімкий
і хвилюючий —
настільки,
що тугий спліт буденності
ослабнув і має на вітрі:
я вже бачу нові чарівні краєвиди
..
ти знаєш, як неправильно,
а я знаю навпаки:
правильно — це безстрашно,
прозоро
і втішно:
сидіти отак поряд,
відчувати сотні
невидимих ниток,
які зачепилися
насінням кульбаб
за волосся, за шкіру, за одяг
і підносять в повітря
..
те, що роблю зараз,
я вже колись робила,
та з тобою все по-новому:
світ мерехтить,
мов передгрозяне небо,
між нами,
над нами.
мене захопив зливний дощ
запитань —
на усі не знайдемо відповідей
..
я не вмію бути бездоганною:
заступаю за межі реальності,
забуваю поливати квіти,
розчиняюся у словах.
сумніваюся:
чи зможу піклуватися
про тебе так,
як би мені хотілося
..
я ще не розсмакувала
твого ім'я,
але певна:
зустріти тебе —
дуже добра прикмета,
так

22.06.21