Ти горювати можеш до небес
Картати світ, людей, свою нестерпну долю…
Я розповім як помирав мій пес
Яку в важкі хвилини проявив він волю.
Коли в жару свідомість вже втрачав
І спрага мучила весь день аж зрання,
На світ від болю й злості не гарчав,
Покірно зносив випавше страждання.
В хвилини просвітління від тортур
Хвороби, що всередині точила
З любовʼю він обходив мур,
Який тримав в дворі, звʼязавши крила.
З останніх сил, щоб чистенько було
Він повз у сад і заривав свої відходи,
Коли ставало легше і здавалось все пройшло
Із вдячністю в очах від тата не відходив!
Отак він, не завивши навіть, і покинув світ…
В очах - любов і сум, а нам - розбите серце,
Напевно, щоб не виникав там лід,
Хоч як отрутою не підливали із відерця!

16 серпня 2023р.