ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.02.24 19:56
Диявола не бачили ні разу,
але усюди є його рука
у вигляді зеленої зарази.
Воно і тут у ролі віршомаза
ще удає із себе козака.

***
Поети є реальні, і ніякі,

Тетяна Левицька
2024.02.24 14:56
Лебідкою густий туман
над озером розправив крила.
Злетів у вирій фіміам
з родючої землі кадилом.

Світанок небо засліпив,
сховав за обрієм почвари,
і сонця фотооб'єктив

Артур Сіренко
2024.02.24 11:49
Що ховається в глибині троянди
У сокровенній серцевині пелюсток?
Ніщо.
Порожнеча, з якої виникло все.
І в якій все тоне і розчиняється,
Запитую в цієї пишної квітки:
Ти пам’ятаєш про що я снив?
Пам’ятаєш мої блукання

Віктор Кучерук
2024.02.24 05:17
Ще час не вивітрив з кімнати
Парфумів пахощі хмільні
Тієї жінки, що багато
Дарила радощів мені.
А ти вже брязкаєш ключами
І швидко робиш звичний вдих,
Та на балкон прямуєш прямо,
Де я розгублено затих.

Роксолана Вірлан
2024.02.23 20:13
Кажете - любити ворогів?
Що ж: тоді, ненавиджу з любов'ю
і з любов'ю - свідками Боги-
меч встромляю ворогу між брови.

І нема провини і гріха,
що рука піднята не здригнеться
вивільнити з зайди прілий хлам,

Іван Потьомкін
2024.02.23 18:28
Як крик того, кому зламали руку,
Так ти кричиш в моєму серці, деревце.
Ще ж тільки вчора раділи ми з тобою
Новим листочкам, що творили крону...
Не байдуже мені, бо ж мало що лишилось
З райського саду, в який Адама поселив Господь.
Мало що зродилось

Леся Горова
2024.02.23 09:08
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби.
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю.
В чому і ще швидкоплинність така і мінливість?
Сковзує со

Світлана Пирогова
2024.02.23 08:53
Очі у журбі, думки снують далеко.
І ніяк не вгамувати щем сердечний,
Не забути його людськість, давню ґречність,
Погляд в мирне небо і політ лелечий.

Обстріли і згарища ...- скрізь небезпека.
Волі хочеться, мов пташці, як раніше.
Десь пропала в пр

Віктор Кучерук
2024.02.23 05:22
Врізалася клином
Зграя журавлина
В почорніле скупчення хмарин, -
Розчахнула сміло
Нерозривно ціле,
Ні на мить не стишуючи плин.
Подалася далі
Над моїм причалом

Сергій П'ятаченко
2024.02.22 22:08
беззоряно-чорне знов небо знов мапа країни червона
недремне вночі потойбічне чигає по той бік кордону
від мокрого снігу ці ночі стають більш важкі і вологі
зустрілися на перехресті нічному нічні дві тривоги

у першої голос журливий він душу до денця

Євген Федчук
2024.02.22 20:01
Давним-давно посеред Кримських гір
Сугдея незалежна ще стояла.
В ній, кажуть, Феодора царювала.
Хоча пройшли віки уже з тих пір
Та й досі люди згадують про то,
Яка була красива й справедлива.
Як люди почувалися щасливо
В її правління. Не жалівсь ні

Ігор Деркач
2024.02.22 17:44
А у юрби немає серця.
Таке буває де-не-де,
коли здається,
що ідеться
про те, чого нема ніде.

***
А на війні до перемоги

Олена Побийголод
2024.02.22 15:52
Із Володимира Войновича

Тягла бабуся кіш
з городніми речами,
щоб всю сім’ю скоріш
нагодувати щами:

капусточки качан,

Ярослав Чорногуз
2024.02.22 12:38
Німіють щастя висі неозорі,
Ніяких поміж них нема розмов.
Неначе звуки із консерваторій,
Вібрують тонкострунно, бо любов

Як дама у кокетливім капорі* --
Тремтлива, ніжна, витончена мов --
Нечутний навіть стук її підборів -

Леся Горова
2024.02.22 11:28
Несмілий березень грозиться снігопадом,
Стерніють ще незорані поля,
Синички розтеленькалися радо,
І раптом - чутно пісню солов'я.

Звідкіль так рано? Де взялась, пташино?
Зима не встигла за поріг піти,
А люба серцю пісня ніжно лине

Тетяна Левицька
2024.02.22 09:38
Поки вірю тобі, як собі — берегтиму
те, що небо в дари нам послало.
Бо закохана жінка — душі берегиня,
а бездушна — загострене жало.

Спрагле серце болінням виснажують думи,
і нема їм кінця, а ні краю.
Відстань вивітрить шлейфи солодких парфумів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарєв (1955) / Вірші

 Квітка
Де Ви, Рильський?
Де Ви, Тичина?
Де ви, крила?
Де ви, мужчини?
Де ви, поети і лицарі?
Чому мене залишили
з Тополями й Кушками -
хтивцями і хамами?
Але чую Ваш голос, Максиме!
Але чую Ваш голос, Павле!
Підтримайте свого сина,
щоб вистояв і не впав -
щоб людям ніс світло,
як квітку.

Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-10-26 12:02:59
Переглядів сторінки твору 435
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.794 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.674 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.02.08 19:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-10-26 12:40:32 ]
Іноді дивуєшся людям. Наче міг би зрозуміти і зупинитися, ні, блін, корона налізла на все, що можна і не можна теж! Шмарклі витри, майстре, ти ж майстер-клас даєш! (Чи береш).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-10-26 12:43:53 ]
І ще одне, щодо зі слухових галюцинацій у мене у друзях є гарний психіатр, рекомендую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2023-10-26 15:46:26 ]
Сподіваюся, "хтивці та хами" - це не про мене

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-10-26 16:20:15 ]
Тут і без Вас хватає. Он наступили Юрі на червону лампочку його і до мови повернуло, і до класиків. А міг би не сукоязичити і ніхто б його не чіпав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2023-10-26 17:22:22 ]
Російська мова має право на існування та розвиток і на території України також. Не треба знавежати російську мову, зокрема для творчости, цього не роблять навіть на Телемарафоні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2023-10-26 17:25:58 ]
Я не знаю, наскільки обдовбаним носієм міфологічного світогляду треба бути, щоби не диференціювати рашистів від російської мови. Це те саме, що на голову Біблія впала і ти почав через че вирізати євреїв, або навпаки - палити Біблії, бо тебе у школі хлопець із пейсами в унітазі відмочив головою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-10-26 18:10:49 ]
Звісно має, особливо мені сподобався останній артефакт написаний на бронежилеті орка: говори по русски или умри! Як тут посперечаєшся з недоукраїнцями, що російська мова має право на існування в нашій державі. А ще сьогодні таксист у Києві "сподобався", бо він висадив двох пасажирок за українську мову. Якось так, пане, хоча певно більше підійде слово товарісч Саиохвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2023-10-26 19:54:24 ]
Там вказано конкретні, хоч і трохи змінені, імена.
До Вас я ставлюся з повагою і симпатією.
Наснаги і стійкості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2023-10-27 00:18:40 ]
Дякую, навзаєм. Перепрошую: просто намагаюся ставити себе на місце читача та сприймати свою прозу чужими очима з усіх боків, а на цьому тлі виникає параноя