ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гриць Янківська (2012) / Проза / ХТОСЬ ПРОЛИВ ЩАСТЯ. ПРАВИЛЬНИЙ ЧАС

 Хороші хлопці

Хрошим хлопцям, на яких чекають вдома

Хороші хлопці не розповідають матерям, де ночують і що їдять на вечерю. Матері хороших хлопців знають координати перебування сина з похибкою в десятки, сотні, а іноді й тисячі кілометрів. Хороші хлопці не телефонують до мами справно, а тільки тоді, коли випадає нагода. Нагода полягає у ретельно підібраному фоновому краєвиді та відсіяних звуках. Коли необхідного краєвиду не вдається відшукати, хороші хлопці не вмикають відеозв'язку, звинувачуючи усіх і все у таких дрібницях, на які жалітися гріх, мовляв у нас тут погода сонячна, все б нічого, але перебиває хвилі... Хороші хлопці завжди обманюють маму, навіть про те, що вони не в доброму гуморі.
Хороші хлопці обманюють і подорослішавши, обманюють в шлюбі, обманюють матерів власних дітей. Вони ніколи не кладуть усієї зарплатні до бюджету сім'ї, бо левову частку витрачають на свої дорослі хлопчачі іграшки. Коли дружина запитує, на що цього разу підуть кошти, за які вона мріяла купити для донечки велике ліжечко, хороший батько відповідає, що ліжечко - це тільки ліжечко, не варто про це й говорити.
Інша справа з іграшками для великих хлопчачих машинок, - коли якась із них що невенька виявляється несправною, хороші хлопці не добирають слів в розмові із продавцем, не дають розмові завершитися, аж доки у відчаї цей продавець не викине свого телефона до смітника. Самі ж хороші хлопці у відчай не падають. Разом разом з іншими хорошими хлопцями вони майструють іграшку самостійно, дружньо і спільно, як майстрували повітряних зміїв в дитинстві з братами. Тепер вони побратими.
Проте Хороші хлопці не поспішають знайомити рідних зі своїми новими товаришами. Сестри й дружини хороших хлопців допитливі. Вивідавши усю життєву історію кожного їхнього товариша, вони щодня передаватимуть їм вітання і запитуватимуть про здоров'я. Тому, коли одного разу біля хорошого хлопця сидітиме новий товарш, він попросить його мовчати, доки сам невміло вигадуватиме, що ж розказати про справи старого товариша, якого більше ніколи не буде.
Хороші хлопці не бувають чесними і до шлюбу. Вони покидають своїх дівчат, не повідомивши їх про це особисто і не готуючи до розриву. За хороших хлопців змушені виправдовуватися інші. Трапляється, - хороші хлопці покидають дівчат ще лиш у зародку їхніх стосунків. Не дозволяючи їм пізнати себе, вони й не дозволяють розчаруватися тій, що вже зачарована. Така дівчина ще на минулій суботі могла літати в хмарах і мріях про перший поцілунок, аж раптом просто посеред вулиці падає на коліна, випадково дізнавшися з колони автомобілів, що хороший хлопець її покинув.
Та буває, що хороші хлопці нікого не покидають, бо нікого не підпускають до себе близько. А тих, що вже були наблизилися, хороші хлопці, самі залишаючися на місці, змушують задкувати.
Хороші хлопці не дивляться в очі, не вимовляють ні звуку, уникають зустрічей.
Хороші хлопці заглядають у очі, кричать до втоми, шукають уваги.
Колись давно, коли жити було важко, бо і так можливо, люди жартували: хороші хлопці перевелися! І відповіді на це були довгими та суперечливими.
Тепер, коли жартувати важко, бо не для всіх можливо жити, люди констатують: хороші хлопці закінчуються! І відповіді на це не знаходиться.
Та відомо одне – хороші хлопці такі як любов, що ніколи не перестає. Хороші хлопці ніколи не перестануть бути хорошими хлопцями і ми любимо їх за те, ким вони є.

19.08.2023



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-07 23:04:18
Переглядів сторінки твору 102
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.19 19:14
Автор у цю хвилину відсутній