ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
* * *
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Словесні аномалії -2
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
* * *
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
Світле на темному
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Пам‘яті Андрія Парубія
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,

М Менянин
2025.08.30 12:43
До Бога
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.

Просити у Бога

Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.

Віктор Кучерук
2025.08.30 07:12
* * *
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й

Юрій Лазірко
2025.08.30 05:12
Одинокий Вовк - блюз
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.

Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть

Олександр Сушко
2025.08.30 02:10
О, дружино!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Тиша вирішує все
Можеш кричати - мені усе одно.
Я чую лиш обійми і лагідність тиші.
Можеш довести мене до своєї гробниці,
Але твоєю не буду, бо просто: "Ти хто?"

Можеш ігнорувати, я буду кричати в вікно.
Боооже, я буду дивитись у нього вічно!!!
Там стільки... стільки цікавого дійства...
Можна попросту знімати епічне кіно...

Буду йому готувати екологічні гриби!
М'ясо він не вживає спокон чи одвіку.
Коли він цілує, тоді багатослівна тиша
Вирішує все у моєму гучному житті.

18.04.2024



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-04-18 23:36:32
Переглядів сторінки твору 316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.05 00:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 23:05:40 ]
Буває і таке в житті, звичайно...
Ви дуже правдиво і художньо відобразили цю ситуацію. І хочеться подивитися на неї з боку героя... і відповісти за нього)

Ти кажеш, що втомилась… Зрозуміти
Я можу все це… Так, не ідеал.
Можливо, що зі мною у пітьмі ти
Жила… Що моє серце – то метал,
А сам я м’якотілий, де не треба.
І все, що було – не твоя вина.
Крилатий в віршах – я сягаю неба.
Зате життєва проза – дичина.
Що тільки б римував під співи Лами.
Що навіть Бог не знайде мій стоп-кран.
Що надто вже смердючий той «Парламент»,
А сам натомість вдома я тиран.
Зате дівок з життєвого узбіччя,
Що голосують, на руках би ніс
До щастя. Що не Дант, а ти – не Біче.
І путніх рим вед мене з гулькин ніс.
Моє багаття вулканічне дуже
Для вогнища сімейного, все так…
Я випалю, та не зігрію душу.
А інколи поводивсь як мудак.
Поетом був – ну це, можливо, плюсик.
Та вже й списався. Теми – скрізь дівки.
А соціальне де? Калина в лузі
Змістовніша, хоча й через віки…
Он хлопці є – хай не такі багаті
Ліричністю, але, але, але..

Все правда – так, гріхів хоч греблю гать, і
Я винен в тім, що склалось все так зле.
Кричати? А навіщо? Правда все це.
Якщо так хочеш – спокій, звісно, дам.
Та як не клич ти кращого у серце –
Поганий я навік лишуся там.

Дозволю собі зауважити, пані Олено, що Ви в іпостасі Музи аж ніяк не гірші, ніж в поетичній)
Дякую Вам дуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 20:54:06 ]
Чесно вам признаюсь, я завжди уникала ролі Музи. Боялась, що використають мене якось неправильно, не так, як би мені хотілось. І сама не маю Муз (людей). Тільки власні відчуття. У вашій імпровізації вийшла абсолютно інакша тональність. Головне писали про себе. Дуже цікаво читати чоловічі думки. Переважно чоловіки дуже емоційно закриті.
Дякую за вашу відкритість та чесність у віршах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-20 23:44:46 ]
Абсолютно інакша тональність, пано Олено, як кажуть, з чоловічої дзвіниці; тим цікаві експромти і дуети) Тут з підсвідомості може вийти те, що без такого поштовха могло б там і лишатися ще хтона скільки)

Знаєте, мені здається, що поезія - не театр. Тут завжди краще вийде про пережите (необов'язково, звичайно, зовсім ідентичні ситуації; головне - пережити в собі), аніж вживатися у роль. Хоча буває таке, що люди імпровізують дуетом за якоюсь схемою. Але і тут авторська індивідуальність повинна щось своє вносити. Інакше просто нецікаво, як на мене)

Я Вас розумію, пані Олено, але є такий парадокс, який давно підмічено: як наше слово озветься, ми не можемо передбачити) То не все від нас залежить. Ми можемо надихати - і самі про це не підозрювати. Найкращий вихід тут: релакс і задоволення від творчого процесу)

А от використати Вас ніхто не зможе. Натхнення, що подаруєте - так. І ось за тим, як саме його використовують, Ви і зможете зробити висновки. І чи буде цей творчій процес обопільним, чи ні - ось це вирішувати Ваше святе право.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 20:54:07 ]
Чесно вам признаюсь, я завжди уникала ролі Музи. Боялась, що використають мене якось неправильно, не так, як би мені хотілось. І сама не маю Муз (людей). Тільки власні відчуття. У вашій імпровізації вийшла абсолютно інакша тональність. Головне писали про себе. Дуже цікаво читати чоловічі думки. Переважно чоловіки дуже емоційно закриті.
Дякую за вашу відкритість та чесність у віршах.