ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Тиша вирішує все
Можеш кричати - мені усе одно.
Я чую лиш обійми і лагідність тиші.
Можеш довести мене до своєї гробниці,
Але твоєю не буду, бо просто: "Ти хто?"

Можеш ігнорувати, я буду кричати в вікно.
Боооже, я буду дивитись у нього вічно!!!
Там стільки... стільки цікавого дійства...
Можна попросту знімати епічне кіно...

Буду йому готувати екологічні гриби!
М'ясо він не вживає спокон чи одвіку.
Коли він цілує, тоді багатослівна тиша
Вирішує все у моєму гучному житті.

18.04.2024



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-04-18 23:36:32
Переглядів сторінки твору 290
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.06.10 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 23:05:40 ]
Буває і таке в житті, звичайно...
Ви дуже правдиво і художньо відобразили цю ситуацію. І хочеться подивитися на неї з боку героя... і відповісти за нього)

Ти кажеш, що втомилась… Зрозуміти
Я можу все це… Так, не ідеал.
Можливо, що зі мною у пітьмі ти
Жила… Що моє серце – то метал,
А сам я м’якотілий, де не треба.
І все, що було – не твоя вина.
Крилатий в віршах – я сягаю неба.
Зате життєва проза – дичина.
Що тільки б римував під співи Лами.
Що навіть Бог не знайде мій стоп-кран.
Що надто вже смердючий той «Парламент»,
А сам натомість вдома я тиран.
Зате дівок з життєвого узбіччя,
Що голосують, на руках би ніс
До щастя. Що не Дант, а ти – не Біче.
І путніх рим вед мене з гулькин ніс.
Моє багаття вулканічне дуже
Для вогнища сімейного, все так…
Я випалю, та не зігрію душу.
А інколи поводивсь як мудак.
Поетом був – ну це, можливо, плюсик.
Та вже й списався. Теми – скрізь дівки.
А соціальне де? Калина в лузі
Змістовніша, хоча й через віки…
Он хлопці є – хай не такі багаті
Ліричністю, але, але, але..

Все правда – так, гріхів хоч греблю гать, і
Я винен в тім, що склалось все так зле.
Кричати? А навіщо? Правда все це.
Якщо так хочеш – спокій, звісно, дам.
Та як не клич ти кращого у серце –
Поганий я навік лишуся там.

Дозволю собі зауважити, пані Олено, що Ви в іпостасі Музи аж ніяк не гірші, ніж в поетичній)
Дякую Вам дуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 20:54:06 ]
Чесно вам признаюсь, я завжди уникала ролі Музи. Боялась, що використають мене якось неправильно, не так, як би мені хотілось. І сама не маю Муз (людей). Тільки власні відчуття. У вашій імпровізації вийшла абсолютно інакша тональність. Головне писали про себе. Дуже цікаво читати чоловічі думки. Переважно чоловіки дуже емоційно закриті.
Дякую за вашу відкритість та чесність у віршах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-20 23:44:46 ]
Абсолютно інакша тональність, пано Олено, як кажуть, з чоловічої дзвіниці; тим цікаві експромти і дуети) Тут з підсвідомості може вийти те, що без такого поштовха могло б там і лишатися ще хтона скільки)

Знаєте, мені здається, що поезія - не театр. Тут завжди краще вийде про пережите (необов'язково, звичайно, зовсім ідентичні ситуації; головне - пережити в собі), аніж вживатися у роль. Хоча буває таке, що люди імпровізують дуетом за якоюсь схемою. Але і тут авторська індивідуальність повинна щось своє вносити. Інакше просто нецікаво, як на мене)

Я Вас розумію, пані Олено, але є такий парадокс, який давно підмічено: як наше слово озветься, ми не можемо передбачити) То не все від нас залежить. Ми можемо надихати - і самі про це не підозрювати. Найкращий вихід тут: релакс і задоволення від творчого процесу)

А от використати Вас ніхто не зможе. Натхнення, що подаруєте - так. І ось за тим, як саме його використовують, Ви і зможете зробити висновки. І чи буде цей творчій процес обопільним, чи ні - ось це вирішувати Ваше святе право.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 20:54:07 ]
Чесно вам признаюсь, я завжди уникала ролі Музи. Боялась, що використають мене якось неправильно, не так, як би мені хотілось. І сама не маю Муз (людей). Тільки власні відчуття. У вашій імпровізації вийшла абсолютно інакша тональність. Головне писали про себе. Дуже цікаво читати чоловічі думки. Переважно чоловіки дуже емоційно закриті.
Дякую за вашу відкритість та чесність у віршах.