ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Олександр Сушко
2024.06.14 21:02
У Юрка проблема: геморой! Непростий - прозово- поетичний! Бо дружок у нього - sexsy-boy, Смертний гріх для хлопців - справа звична. Зразу видко - жевжики - рідня, Та й живуть удвох в сміттєвім баці. Хвалять одне одного щодня, Так і мусить бути у

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав

Микола Соболь
2024.06.13 08:18
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на

Віктор Кучерук
2024.06.13 04:51
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як

Ярослав Чорногуз
2024.06.13 04:04
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!

Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарєв (1955) / Проза

 Месія - 22
На днях Олександр Сушко публічно заявив, що я, Юрій Гундарєв, - ніхто і звати мене ніяк, а от він, Сушко, - член НСПУ!
Гадаю, що, з одного боку, членство у будь-якій творчій організації - це передусім грандіозний аванс - на свої справді майстерні твори, а також на гідність - власну і насамперед на гідне ставлення до іншої людини.
А з іншого - як ви сприймаєте на слух: член спілки письменників Ремарк? Чи Маркес?
Де можна побачити твори пана Сушка? На ПМ плюс збірочка, що видана у Білій Церкві, скоріш за все за власний кошт. І все. Як казав один відомий політик, і крапка!
Як професійний редактор, ще раз хочу зауважити, що малохудожні, погано вичитані тексти пана Сушка не повинні щодня окуповувати Вибрані твори, адже це обличчя порталу! Можу навести перелік справді талановитих авторів: Ілахім, Каразуб, Юлія Щербатюк, Наталка Білецька, Ісая Мирянин… Цей перелік можу продовжити.
Переконаний, член НСПУ має знайти у собі моральні сили, щод віддавати цим обдарованим людям «приватизовані» місця. Хоч два-три - з шести!
Тепер щодо того, що я - ніхто і звати мене ніяк. Тут пан Сушко, здається, явно суперечить Українській державі, яка цілком прозоро визначила - хто я і як мене звати.
До речі, у травні цього року добірка моїх віршів, присвячена діячам світової культури, зокрема двом українським митцям - українською мовою, відкриває одне дуже поважне американське видання, авторами якого є більш відомі, ніж Сушко, люди - справжні майстри слова. Але, наскільки мені відомо, творця «Волосся у носі» і «Коня-розкаряки» у такі видання допоки не запрошують. Як він сам каже, наче…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-26 11:53:35
Переглядів сторінки твору 296
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.848 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.832 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2024.06.14 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:02:07 ]
Щойно хотів підбадьрити Соболя, що він міг би й нормальні вірші писати, якби писав не так часто й більше замислювався над змістом, а він мене заблокував. Аж образливо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:06:50 ]
Щиро Вам дякую за позитивний відгук про мою творчість! А Сушко дійсно дивакувата людина. Я не бачив з нього жодного гідного творіння, та він є членом Спілки. Можливо, я чогось недобачаю.
Ваш друг і колега,
С-в Ж-ба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:08:31 ]
П. С. Я наразі перебуваю в лікарні й тут гнітюча атмосфера, нічого зовсім не хочеться робити. Але як вийду через тиждень, то планую розпочати роботу над своїми дзуйхіцу "Арабески", доробити "Вічне світло" й ще дещо написати масштабне. Подивимося. Успіхів Вам і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:20:34 ]
А ось це не правда.
Твори п. Гундарєва дійсно варті уваги та хороші. Я ж тут з'явився не за покликом чиїмсь, а сам. Це - моя особиста воля, і я сам розставив свої пріоритети. До речі, я тебе підбадьорити тебе хотів, хоч ти й мій ідеологічний ворог - чи не доказ це того, що я тричі подумаю перед тим, як робити висновки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:22:25 ]
Ану розбань)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:15:02 ]
Молитимусь за Вас!
Таких, як Ви, не так багато, на жаль… А може, на щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:20:54 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 12:33:17 ]
Як завжди, за Соболя соромно. І гадаю, не лише мені, а й деяким його вихованцям, які читають мої твори…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 14:05:02 ]
Соболю, давай я поясню тобі те, що для твоєї голови недосяжне, навіть попри програшність цієї справи від початку. Українство ніяк не заперечує російської літератури та культури, бо патріотизм - це любов до Батьківщини, а не ненависть до її ворогів, які, до речі, од століття до століття змінюються. В України є постійні національні інтереси, а не друзі чи вороги.
А тепера давай я тобі кілька слів скажу про Достоєвського (рід якого, до речі, походив із русинського села Достоєва). Він не стільки письменник, скільки філософ-екзистенціаліст (такі слова взагалі чув хоч раз у житті?), і він був одним із перших, хто в жобу квітнучого нігілізму й переоцінки Штірнера, Ніцше і т.д. почав шукати самостійні стовпи традиційної людської моральности. Він бачив їх у євангелівській Нагірній проповіді, незалежно від того чи існує християнський бог чи ні. Достоєвський у своєму "п'ятикнижжі" зобразив моральні пошуки людини, її падіння й подальше возвеличення, її усвідомлення основ людинолюбства та гуртожиття. Саме тому в його романах так багато аморальних персонажів, які пізніше розкаюються чи навпаки гинуть у ненависті до самих себе. Ось чому. Це дуже важлива віха релігійного екзистенціалізму - індивідуальний шлях до бога, людинолюбство, непідкупна моральність. Ось про що писав Достоєвський, і це розуміє чи не кожен десятикласник. Але ти після восьмого класу пішов до спортивного ПТУ, тож я роз'яснюю. Російські виродки, що прийшли на нашу землю морально суперечать Достоєвському, вони знецінюють усе, про що намагалася сказати ця видатна постать, яку не обходили увагою ані Камю з Сартром, ані Шестов із Бердяєвим. Достоєвський шукав стовпа моральности у бурхливому 19-му сторіччі, одним із перших, одним із небагатьох. Якщо ти цього не розумієш (а ти не розумієш), тоді ти просто д*біл-фізрук (а так і є)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-05-26 14:13:48 ]
Підсумуємо, українцю з л*йном у голові й б/у-шним серцем. Достоєвський розумів те, що саме собою зрозуміло: "Якщо бога (об'єктивного законодавця людської моральности) немає - то можна все". Але він розумів і те, до чого тобі - як до неба рачки: "Якщо бога немає, то його слід вигадати". Бо людство не може розвиватися, квітнути та бути спокійним у стані війни всіх проти всіх, у стані індивідуального анархізму, персонального миттєвого егоїзму. Ти цього не розумієш, бо ти т*по б*дло, яке годиться лише на росхідник (що ти й робиш)