БАНАЛЬНА ДРАМА

ДІЯ ДРУГА

Та сама кімната.
На обшарпаному диванчику сидять Сатир і Сенсей.

СЕНСЕЙ. А чого ти мовчиш про цю драму?
САТИР. Ти маєш на увазі «Тріо письменничів»?..
СЕНСЕЙ. Так-так - «поетичів»!
САТИР. Та я ж її не читав. Без окулярів…
СЕНСЕЙ. Вічно ти без окулярів!..
(мовчать)
А от я прочитав, навіть двічі. Скажу відверто, нічого там не зрозумів, але прочитав із задоволенням. Лише коли він пише про мій чорний пояс, то тут …
САТИР. Так він же сміється: «на районних міжнародних змаганнях…» Не варто все так всерйоз сприймати!
СЕНСЕЙ. Так ти все-таки читав?
САТИР. Та - ні, кажу! Мені Лицедій все показав у ролях, він цей текст знає вже напам‘ять і всім бажаючим влаштовує справжню виставу… Профі, як-не-як
СЕНСЕЙ. Однак коли пише про мій пояс, тут він - повний тормоз!..
САТИР. Гальмо…
СЕНСЕЙ. І ти туди ж! Усі мене повчають, виправляють: так можна, так не можна… А я пишу, як хочу. І писатиму так вічно! Для всіх цих помилок є коректори, редактори і такі розумники, як ти…
САТИР. Але й я жива людина, пишу в електричках…
СЕНСЕЙ. Знаю-знаю, без окулярів…
(мовчать)
САТИР. От ти, друже, кажеш, що він - тормоз. Але тоді ти, вибач, звичайно, - термос. Надто теплий, м‘який, усе до серця близько приймаєш… Подивись на мене! Він по всіх усюдах криком кричить, що у мене, мовляв, аж вісім місць у Вибраному! А що я? Сижу і посміхаюся. Адже він не знає, що це Вибране я сам, ось цими руками, й складаю…
СЕНСЕЙ. Так чого ж ти мене туди жодного разу не вставив?
САТИР. А як же я вставлю? Тепер уже все зацементовано, як плита. Треба було раніше казати!
(мовчать)
СЕНСЕЙ. Сатире, а хто такий цей Юрко Дар?
СЕНСЕЙ. Та якийсь старий склеротик і маразматик. Кажуть, грає в доміно у дворі серед багатоповерхівок зі своїми ровесниками і ходить вже у шафу замість туалету…
СЕНСЕЙ. А хто це каже?
САТИР. Лицедій каже. Він збирає про Юрка Дара всю інформацію, каже, у нього давні рахунки…
СЕНСЕЙ. Так ти будь обережнішим із ним…
САТИР. З ким - з Юрком чи з Лицедієм?
СЕНСЕЙ. Та, мабуть, з обома!
САТИР. Тут я абсолютно з тобою згоден. Зараз такий час, що треба бути обережним. Нічого не бачити і нічого не чути… І найголовніше - мовчати!
(мовчать)
СЕНСЕЙ. Якби моя воля, я таких Юрко-Дарів просто викидав би з порталу!
САТИР. От спасибчики за таку пораду! Щоб він потім теревенив про нас на інших сайтах? Краще ми всі разом із ним тут розберемося. Не він перший!
СЕНСЕЙ. Розумний ти, Сатире! У тебе такий потужний інтелет…
САТИР. ІнтелеКт!
СЕНСЕЙ. Та яка різниця?.. До речі, а що там із нашими союзниками? Чи буде, нарешті, третій чи третя?
САТИР. Все буде добре! Пісню таку знаєш? Лицедій трохи охолоне і повернеться. Він молодий ще, запальний, натура творча… Але охолоне, обіцяю!
СЕНСЕЙ. А ця поетка - Файна чи Крайня?
САТИР. Наразі вона вже Хвилина Рання, і вже в іншому блоці. Але і вона повернеться. Такі, як Лицедій чи Хвилина, завжди повертаються. До своїх!

(Завіса)

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік