Поезія - Микола Соболь - Віршарство

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.09.06 06:57

* * *

Яка сім’я красива на світлині
Радіє щастю власному в ту мить,
Коли квітують райдужно рослини
І сонце помаранчеве горить.
Замріяно вдивляються в майбутнє,
Всміхаючись спокійному життю,
Хоча уже прийшла година скрутна
І смерть до них підкралася вприт

Микола Соболь

2024.09.06 06:54

Чорнозем

Чорнозем – це кров, що запеклася.
Ми багаті на такі ґрунти.
У новій чи прийде іпостасі
той, хто зможе наш народ спасти?
Але поки тільки фарисеї
брешуть про турботу та любов.
Залп дала ворожа батарея…
Чорнозему збільшилося знов.

Микола Дудар

2024.09.06 06:50

***

Дозволь і я пройдусь по лезу…
Дозволь заглянути у вічі
Тобі, упійману, тверезу...
Собі, невиспаному двічі…

Дозволь, затисну поцілунком
Серпневу ніч… ніяких свідків!
В моїй уяві ти — дикунка,

Іван Потьомкін

2024.09.05 22:05

***

«Доглядала квіти я для кладовища...»
«Продавала квіти я на кладовищі...»
«Я нічого не робила – маю тії квіти...
Ой лежу я під землею, короткая віком,
Та й кричу я з-під землі:
«Йдіть до мене квіти!»
А квіти тихенько повідповідали:
«Ми б з охотою пр

Ярослав Чорногуз

2024.09.05 21:47

Після тривалої розлуки

Природо люба, здрастуй знову,
Як скучив я, немає слів.
Осінню ти вдягла обнову,
Кольє з бурштинових жалів.

І очі лагідні, печальні
Мені всміхнулись із-за хмар.
Ти вийшла, мов з опочивальні,

Володимир Бойко

2024.09.05 12:54

Іменем російського корабля - 3

Звірства московитів останнім часом перейшли всілякі межі, тож потреба виокремити їх із решти людства стала вельми нагальною. Для певності, їх імена мали б починатися винятково літерами «пу» - початковими у прізвищі путіна: Пумудак (путин – мудрый аксакал)

Євген Федчук

2024.09.05 11:30

Як Хорс до Києва перебирався

В сум’ятті і тривозі віщий Торд.
Бо ж треба вірне рішення прийняти –
Чи це священне місце полишати,
Де віковічно Хорсові народ
Пожертви ніс? Та виконати волю
Кагана Володимира, який
Прислав гінця. Наказ суворий свій,
Що має Хорса вирішити долю,

Микола Дудар

2024.09.05 09:23

***

Від зарплати до зарплати…
Від неправди і до правд
(У Життя свої затрати
Без притензій і приправ…)
Тільки-но спустивсь із люльки
Відвернувсь від молока —
Преться тіло вже на гульки
Чи то син, чи то донька

Віктор Кучерук

2024.09.05 06:09

* * *

Туманами закурені світанки
Траву росисту неквапливо мнуть,
Вбираючи німих лугів ділянки
В густу, немов запона, каламуть.
Ледь видимі, неясні, прохолодні
Шепочуться сонливо в сірій млі, –
Світає довго, тихо і природно
В осінній час на зболеній земл

Юрій Лазірко

2024.09.05 05:01

ой болю спопелілого

ой болю
спопелілого
насипала війна
ні яблука поспілого
ні істини
з вина

ні дзену

Борис Костиря

2024.09.04 21:14

Жива і мертва вода

Я іду у глибину
смарагдового лісу.
Я відчуваю присутність
живої води,
джерел її живлющої вологи.
Поряд стоїть мертва вода,
кличе до себе всесвітнє зло,
вбирає звуки потойбіччя.

Іван Потьомкін

2024.09.04 20:40

***

Так вже судилося –
Всім опинитися на тому березі.
У вересні це станеться чи в березні,
Чи самотужки вплав,
А чи з Хароном на човні...
То чому ж смерть завжди завчасна?
Чому сторонимося того берега?
Чи не тому, що там уже назавше

Юрій Гундарєв

2024.09.04 17:25

Безжально

Не бійся ніколи крилатих ракет…
Хай боїться той, хто віддає наказ!
Подивіться уважніше на його портрет:
руки тремтять, мов напав сказ,
очі впали і покотилися по стОлу -
довгому і мертвому, наче мінне поле,
яким він відгородився від живого життя…
Ма

Світлана Пирогова

2024.09.04 16:24

Зоряні квіти

Небесні розсипи на землю вересневу -
Фантазія, а чи казкова суть?
Вони яскраво-жовті, білі і рожеві,
Блакитні, сині - зорями цвітуть.

Садки у смугах айстр. Пухнасті заметілі
Плекає ніжно сонячна рука.
І пахнуть, мов ввібрали запахи ванілі,

Микола Дудар

2024.09.04 09:45

***

Не вистачить митті, буду проситись
На берег до річки в зігрітий пісок…
Вляжусь травою, як будуть косити.
А після "коси" уляжусь в стіжок…
Хто-небуть в нічку захоче відвідать
Покоси пахучі… наш зоряний фреш
І це ще не все… чого не сповідав —
Кожн

Козак Дума

2024.09.04 08:00

Морські ванни

Я розумію – не хотіла зла,
а іноді бувала навіть щира.
Ти виявилась просто із числа
осіб, які чекають на офіру…
Не ображайся, це не перекір,
любив тоді тебе я і такою,
та у душі твоїй ховався звір,
що цілковито володів тобою.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Антон Мог

2024.08.20

Ілля Шевченко

2024.08.17

Юлія Рябченко

2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький

2024.07.25

Олекса Квіт

2024.07.05

Любов Інішева

2024.07.04

Тетяна Стовбур

2024.07.02

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2024-07-21 06:24:28
Переглядів сторінки твору	561
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (4.703 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.080 / 5.57)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.779
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2024.09.06 10:03
Автор у цю хвилину	відсутній