ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.10.13 09:29
Зламала жовтню два крила,
але нічого!
Раніше ж якось я жила
сама без нього?

Любила липень, до снаги —
прекрасні ружі.
До сухозлотної юги

Микола Соболь
2024.10.13 05:55
Сливовий джем нам дарувала ніч,
ніхто не знав, що станеться на ранок,
ти першою була з моїх коханок…
Але хіба тепер у тому річ?
Лилась на скатертину кров вина.
Чи, то була не скатерть, – простирадло?
Комах ловив павук у власне прядло
і тіні від від

Сонце Місяць
2024.10.12 20:51
сходинами років додолу чи нагору
знецінюючи так & сяк нагоду
що міг чи розумів

заціпеніння через німби геть зіркові
щоб відтворити недостане мови
обтяжливих томв

Іван Потьомкін
2024.10.12 20:12
Бог помсти, Бог помсти з’явивсь.
Піднісся Суддя землі.
Віддай належне пихатим...
Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо злочинці.
Народ, Господе, гноблять,
Глумляться над спадком Твоїм.
Вдову й гера вбивають, мордують сиріт

Юрій Лазірко
2024.10.12 15:32
може я
ще не Образ Божий
не те світло
не той мотив
що лягає
чи то ворожить
чи вином
утече з води

Козак Дума
2024.10.12 13:33
Які відтінки має бруд?
Брудні бувають руки, слово,
картина, навіть кольорова,
ідея запалити трут…

Із чистотою в спорі він,
зі смородом багна-лукавства,
приправлений добірно хамством,

Володимир Каразуб
2024.10.12 13:16
І пташка спурхнула донизу,
Мов упала зеленим листком
На велодоріжку.
І я пригадав, як колись у березні
Наступив на полохливого горобця
Повертаючись за листівкою.
А відтак я пригадав тебе.
Так.

Віктор Кучерук
2024.10.12 06:08
Ідучи алеєю натрапиш
Поглядом на дерево те знов
На якому вирізаний напис:
Василина плюс Василь – любов.
І ніяк цей вислів не зітреться,
І, напевно, кленові болить:
Чи донині серце біля серця, –
Чи було захоплення на мить?

Микола Соболь
2024.10.12 04:45
Забралась осінь у гладущик:
– Вилазь, кажу!
– Відстань, не хочу!
Ти бачиш, накрапає дощик?,
змиває літечка стежу,
посиджу, дай, хоч до обіду…
А білий день
стає глевкішим,

Микола Дудар
2024.10.12 03:54
Мені вже байдуже хто я, хто ви така
Хоч й неповторна в образі, й ритмічна,
Ви скреслені для іншого зразка
І думаю, погодитесь, навічно…

Мені не байдуже які у вас думки
І я бажав би їх занотувати,
Допоки ще не зношений мундир

Іван Потьомкін
2024.10.11 20:13
З голосу Езопа
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,

Володимир Каразуб
2024.10.11 19:03
Причина бурі чи у гніві брів,
Чи в гніві їх – війни мерзенне тло?!
Кричать безумці, як бракує слів:
Віддайте нам поцуплене відро!
А справа врешті-решт не у відрі,
Історія — гончар, що місить глей,
Випалює в пекельному вогні
І глечики, і спраглих їм

Ярослав Чорногуз
2024.10.11 19:02
Ніби літо бабине всміхнулось,
Ніжно сонце глянуло з-за хмар.
Озеро небесне від намулу
Звільнено, мов од нечистих чар.

Жваво так вистрибують синички --
П’ють грушок опалих смакоту.
Перехожих юнок гожі личка

Микола Дудар
2024.10.11 07:48
З того світу люди йшли
О БОЖЕ, чекали…
Не підходьте, в очах шви
Й обгорілі шпали…

Як таке могло… чому?
Підла параноя?
Горіч скарги… а кому?..

Віктор Кучерук
2024.10.11 05:55
Тебе зустрічаю
Щоранку в трамваї,
Який до вокзалу
Прямує помалу
По вулицях чистих
Півсонного міста.

Сидиш нерухомо,

Микола Соболь
2024.10.11 05:21
Сповідь на задвірки упаде,
йди, послухай те, що наболіло.
Янголя зробилося бліде,
поплелося слухати несміло.
Так, маля, Земля – це не Едем,
степ шматують люті градопади,
випалено душу геть вогнем…
Далі жити як? Хоч дай пораду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав ЕкманКременецький (1993) / Вірші

 Ict-осіннє
І важко, і тускло жевріє сльоза,
сполучаюча ниткою руни перлин.
Бува... ми не помічаєм дрібниці
зо страху та радості небувалих стежин.

Та ось нераптово й забаром
зжовтіє посохша троянда,
безликий образ ввійде в джерело,
з'ясніє верба, злікуючи водою...

та велич життя,
що зіллється з рікою
у безкінечне щасливе, у майбуття.
Пожовклі листи нададуть ict-осені смаку,

птахи провесні злітають кудись,
ожина засяє проблиском туги,
посохша троянда поважно запалить
той вічний вогонь осінньої журби.

29.08.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-09-08 16:16:46
Переглядів сторінки твору 12
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 07:13
Автор у цю хвилину відсутній