ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.04 20:31
Убогий передзимовий пейзаж.
Дерева скручені
від споконвічної муки.
Це не дерева,
у яких буяє життя,
а переламані, покалічені,
у яких переплелися
слова з фатумом,

Борис Костиря
2025.02.04 20:29
Прощавай, осене!
Пишу ці рядки на краю
крижини, яка відпливає
у далину. Дивлюсь
крізь туман
на далекі обриси
невідомого, на чудовисько
зі снігу, яке наближається.

Уляна Світанко
2025.02.04 20:10
По шкірі розсиплеш зіркИ,
Сузір’ями бавишся ти,
Розв’язуєш петлі вузькі,
Й ледь чутне в безодні: прости.

Вуста промовляють: кохай!
Вогнем обпікаєш - до тла,
Щоб тілом мурахи… нехай

Артур Курдіновський
2025.02.04 19:39
Молюся Богу. Поетичне слово,
Написане на білих сторінках,
Несе добро і силу загадкову,
Розвіюючи безпросвітний жах.

Безпосередня щирість - це основа
Та головний рефрен в палких серцях.
Від себе додаю: "Живи, любове!

Олександр Сушко
2025.02.04 16:52
Оце, друзі, втелющилася у главу блага ідея І така несподівана, що аж рота роззявив. І стало моторошно. Відкриюся і буде що буде. Закортіло відпустити бороду. І не тому, що сподобався образ підтоптаного Алена Делона, а тому що ціни на одноразові станки

Іван Потьомкін
2025.02.04 08:44
Наше життя – немов драбина Яакова:
Підіймаємось і опускаємось.
Знизу – догори.Туди –сюди.
Змагаємось, вряди-годи перемагаємо.
Та на відміну від праотця -
Частіше – переможені.

***

Віктор Кучерук
2025.02.04 08:09
Відтанцьовує дощ розпочату відлигу,
Надоложує впевнено згаяний час, -
І поволі звільняється гравій від криги,
І відразу дерева позбулись прикрас.
По колюжах лопочуть краплини сріблисті
І дзвенять на каміннях підвищених площ, -
Наче лан восени, обезл

Олена Побийголод
2025.02.04 06:20
День 35-й. Одіссей у Евмея)

1.
Після розмови з Палладою
перший візит Одіссея
(згідно з її же порадою) –
до свинопаса Евмея.

Артур Сіренко
2025.02.04 00:26
З блискучої ртуті моєї фантазії
Злітають здивовані чаплі
Під дощем непотрібних метафор
(Нікому).
Ця радість безглузда –
Споглядання мінливого світу:
Порадую серце своє
Келішком ірландського віскі:

Борис Костиря
2025.02.03 20:47
Дерево в тумані,
ніби в небесній ваті
важких думок.
Дерево потонуло
у незрозумілій субстанції,
від чого посилюється
його самотність.
Дерево нагадує

Борис Костиря
2025.02.03 20:44
Ти риєшся у старих документах,
ніби в завалах часу.
Можливо, після землетрусу
із них вигулькне чиясь рука,
якій уже не можна допомогти.
Документи нагадують
уламки цегли і шлакоблоку,
присипаних будівельним пилом.

Олександр Сушко
2025.02.03 13:19
В болючій тиші всю війну живу,
В обіймах помирає світла муза.
Вона зі мною поруч у рову
Ділила навпіл хліба черствий кусень.

Вже не болить одірване крило,
Заструпилася на душі кровиця.
В руці граната. А було стило,

Світлана Пирогова
2025.02.03 09:05
Втрутилась у долі
внуків, правнуків, праправнуків
тих хто вже давно
пройшов випробування
чи загинув колись
мільйони мільярди...
не для життя
руйнує засоби буття

Віктор Кучерук
2025.02.03 06:06
Під ногами тріск і слизь,
Сонця промені згори, –
Не такі вже, як колись,
Вільхи, клени, явори.
Аж не віриться, що сам
Школярем садив цей гай,
Де стоїть пташиний гам
І лиш зелені розмай.

Сонце Місяць
2025.02.02 22:11
Ех, катма щастя,
або – Не в цім ось житті
Чим більше кплю з негараздів
Тим трудженіший мій сміх
На біду загубивши із часом
Щось властиве мені
У чому користь, сказав хоч би хто
Чи, як не твориш молитви

Іван Потьомкін
2025.02.02 21:58
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Михайлович Насипаний (1967) / Вірші

 Баран

Прийшов по молоток сусід по дачі,
Бо хоче огорожу підлатати.
Позичив я йому, хоч тип ледачий.
Аж бачу, він таки дивакуватий.

А той шурупи б’є у огорожу.
- Та дам вам викрутку. Крутити ж ліпше.
Сміється лиш: - Крутити й дурень може.
Та каже він, що молотком, - то швидше.

Корову бійся спереду частіше.
Коняку ззаду бійся – кажуть люди.
Та барана, що поруч, бійся більше!
Його, як дурня, слід боятись всюди!

21.01.2025




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-01-24 09:01:21
Переглядів сторінки твору 25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.636 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.197 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.02.02 01:27
Автор у цю хвилину відсутній