Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.06
17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.
How many strange souls
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.
How many strange souls
2026.11.06
12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.
Нехай це листя заговорить
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.
Нехай це листя заговорить
2026.11.06
06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.
2026.11.05
21:26
Пісня
Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.
Приспів:
Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.
Приспів:
2026.11.05
16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.
Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.
Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,
2026.11.05
16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла
2026.11.05
13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.
За визначеним шляхом не приїдуть
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.
За визначеним шляхом не приїдуть
2026.11.05
12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот
2026.11.05
08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)
(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)
ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)
(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)
ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас
2026.11.05
08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть
2026.11.05
06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
2026.11.05
03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
2026.11.04
16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.
Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.
Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
2026.11.04
16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.
Іду до лісу.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.
Іду до лісу.
2026.11.04
14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?
На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?
На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх
2026.11.04
11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!
Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!
Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Сонячно дивлюся. Бджілка
У відеоряді використано 5 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
До́свіду суво́ї понесу́ на кри́лах.
Над пахі́ллям лу́гу - дзу́мкіт гвинтокри́ла.
А соро́ки но́сять фа́нтики блиску́чі,
Кла́птики - шмати́ни одежи́н від Ґу́ччі.
Лю́ди лицемі́рні, ма́ски пурпуро́ві.
Покляну́ться й чо́рту, й ма́тері в любо́ві,
Одшліфу́ють бе́взню й ге́нію коту́рни.
Ка́жуть нарати́вно: "Тре́ба жить безжу́рно.
Ти важко́го зро́ду не бери́ до се́рця!".
Дру́жно долива́ють ли́хо у віде́рце,
Ста́влять перечі́пки, витира́ють ши́би –
Щоб луччі́ше ви́дно ґу́лі, ґа́нджі-хи́би.
Лю́ди ве́льми до́брі, щиросе́рдні, вдя́чні,
Надбира́ють ма́сло, кру́пи: ма́нну, я́чну…
І серпо́м пора́нять, і даду́ть соро́чку.
Лю́ди терпели́ві – пли́нуть за дзвіно́чком,
Посіда́ють лю́бо у парте́рах, ло́жах…
Кардина́льно рі́зні, кра́й аре́ни – схо́жі.
Співчува́ю лю́дям, всі́х мирю́ тихе́нько.
Ста́ла я мудрі́ша, бо моли́лась не́нька.
Со́нячно дивлю́ся, не куса́ю – бджі́лка.
Лю́ди пречудо́ві, я́к не п'ю́ть горі́лки,
І напи́шуть кни́гу про війну́ і втра́ти,
І приши́ють па́льця, що́б ізно́в куса́ти.
Лю́ди продава́ли го́лос, безголо́сся,
Чаклуні́в топи́ли, бо усі́м здало́ся...
Ві́шали на дре́вках мотузя́ну ві́ру,
Би́ли порцеля́ну і терза́ли лі́ру,
Ста́вили погру́ддя – за́йчику і ли́сці.
Лю́ди забува́ють ка́зочку в коли́сці.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячно дивлюся. Бджілка
https://www.youtube.com/watch?v=us8ztB6jPeY
співана поезія
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.У відеоряді використано 5 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
До́свіду суво́ї понесу́ на кри́лах.
Над пахі́ллям лу́гу - дзу́мкіт гвинтокри́ла.
А соро́ки но́сять фа́нтики блиску́чі,
Кла́птики - шмати́ни одежи́н від Ґу́ччі.
Лю́ди лицемі́рні, ма́ски пурпуро́ві.
Покляну́ться й чо́рту, й ма́тері в любо́ві,
Одшліфу́ють бе́взню й ге́нію коту́рни.
Ка́жуть нарати́вно: "Тре́ба жить безжу́рно.
Ти важко́го зро́ду не бери́ до се́рця!".
Дру́жно долива́ють ли́хо у віде́рце,
Ста́влять перечі́пки, витира́ють ши́би –
Щоб луччі́ше ви́дно ґу́лі, ґа́нджі-хи́би.
Лю́ди ве́льми до́брі, щиросе́рдні, вдя́чні,
Надбира́ють ма́сло, кру́пи: ма́нну, я́чну…
І серпо́м пора́нять, і даду́ть соро́чку.
Лю́ди терпели́ві – пли́нуть за дзвіно́чком,
Посіда́ють лю́бо у парте́рах, ло́жах…
Кардина́льно рі́зні, кра́й аре́ни – схо́жі.
Співчува́ю лю́дям, всі́х мирю́ тихе́нько.
Ста́ла я мудрі́ша, бо моли́лась не́нька.
Со́нячно дивлю́ся, не куса́ю – бджі́лка.
Лю́ди пречудо́ві, я́к не п'ю́ть горі́лки,
І напи́шуть кни́гу про війну́ і втра́ти,
І приши́ють па́льця, що́б ізно́в куса́ти.
Лю́ди продава́ли го́лос, безголо́сся,
Чаклуні́в топи́ли, бо усі́м здало́ся...
Ві́шали на дре́вках мотузя́ну ві́ру,
Би́ли порцеля́ну і терза́ли лі́ру,
Ста́вили погру́ддя – за́йчику і ли́сці.
Лю́ди забува́ють ка́зочку в коли́сці.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
