Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.08
17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім воклазі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
2026.08.08
11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
2026.08.08
11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
2026.08.08
09:52
P.S. Четвер – есей
0 Друзям. Песах. Смеркалось.
1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями.
2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли.
3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
2026.08.08
07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
2026.08.08
04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Сонячно дивлюся. Бджілка
У відеоряді використано 5 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
До́свіду суво́ї понесу́ на кри́лах.
Над пахі́ллям лу́гу - дзу́мкіт гвинтокри́ла.
А соро́ки но́сять фа́нтики блиску́чі,
Кла́птики - шмати́ни одежи́н від Ґу́ччі.
Лю́ди лицемі́рні, ма́ски пурпуро́ві.
Покляну́ться й чо́рту, й ма́тері в любо́ві,
Одшліфу́ють бе́взню й ге́нію коту́рни.
Ка́жуть нарати́вно: "Тре́ба жить безжу́рно.
Ти важко́го зро́ду не бери́ до се́рця!".
Дру́жно долива́ють ли́хо у віде́рце,
Ста́влять перечі́пки, витира́ють ши́би –
Щоб луччі́ше ви́дно ґу́лі, ґа́нджі-хи́би.
Лю́ди ве́льми до́брі, щиросе́рдні, вдя́чні,
Надбира́ють ма́сло, кру́пи: ма́нну, я́чну…
І серпо́м пора́нять, і даду́ть соро́чку.
Лю́ди терпели́ві – пли́нуть за дзвіно́чком,
Посіда́ють лю́бо у парте́рах, ло́жах…
Кардина́льно рі́зні, кра́й аре́ни – схо́жі.
Співчува́ю лю́дям, всі́х мирю́ тихе́нько.
Ста́ла я мудрі́ша, бо моли́лась не́нька.
Со́нячно дивлю́ся, не куса́ю – бджі́лка.
Лю́ди пречудо́ві, я́к не п'ю́ть горі́лки,
І напи́шуть кни́гу про війну́ і втра́ти,
І приши́ють па́льця, що́б ізно́в куса́ти.
Лю́ди продава́ли го́лос, безголо́сся,
Чаклуні́в топи́ли, бо усі́м здало́ся...
Ві́шали на дре́вках мотузя́ну ві́ру,
Би́ли порцеля́ну і терза́ли лі́ру,
Ста́вили погру́ддя – за́йчику і ли́сці.
Лю́ди забува́ють ка́зочку в коли́сці.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячно дивлюся. Бджілка
https://www.youtube.com/watch?v=us8ztB6jPeY
співана поезія
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.У відеоряді використано 5 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
До́свіду суво́ї понесу́ на кри́лах.
Над пахі́ллям лу́гу - дзу́мкіт гвинтокри́ла.
А соро́ки но́сять фа́нтики блиску́чі,
Кла́птики - шмати́ни одежи́н від Ґу́ччі.
Лю́ди лицемі́рні, ма́ски пурпуро́ві.
Покляну́ться й чо́рту, й ма́тері в любо́ві,
Одшліфу́ють бе́взню й ге́нію коту́рни.
Ка́жуть нарати́вно: "Тре́ба жить безжу́рно.
Ти важко́го зро́ду не бери́ до се́рця!".
Дру́жно долива́ють ли́хо у віде́рце,
Ста́влять перечі́пки, витира́ють ши́би –
Щоб луччі́ше ви́дно ґу́лі, ґа́нджі-хи́би.
Лю́ди ве́льми до́брі, щиросе́рдні, вдя́чні,
Надбира́ють ма́сло, кру́пи: ма́нну, я́чну…
І серпо́м пора́нять, і даду́ть соро́чку.
Лю́ди терпели́ві – пли́нуть за дзвіно́чком,
Посіда́ють лю́бо у парте́рах, ло́жах…
Кардина́льно рі́зні, кра́й аре́ни – схо́жі.
Співчува́ю лю́дям, всі́х мирю́ тихе́нько.
Ста́ла я мудрі́ша, бо моли́лась не́нька.
Со́нячно дивлю́ся, не куса́ю – бджі́лка.
Лю́ди пречудо́ві, я́к не п'ю́ть горі́лки,
І напи́шуть кни́гу про війну́ і втра́ти,
І приши́ють па́льця, що́б ізно́в куса́ти.
Лю́ди продава́ли го́лос, безголо́сся,
Чаклуні́в топи́ли, бо усі́м здало́ся...
Ві́шали на дре́вках мотузя́ну ві́ру,
Би́ли порцеля́ну і терза́ли лі́ру,
Ста́вили погру́ддя – за́йчику і ли́сці.
Лю́ди забува́ють ка́зочку в коли́сці.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
