Я не бачив сни вже три весни,
І той потік думок ти спробуй зупини.
Багато є думок, коли ти граєш рок,
І навкруги повно дівок.

І серед них вона — чарівна і сумна,
Заполонила розум мій сповна.
І я її кохав, і я тоді не знав,
Що сам собі могилу я копав.

А мені казали,
Кохана, твоя душа — то річка Ніл:
В темних водах — крокодил.
І моє серце б’ється в пащі —
Не муч мене, а вбий ти краще.

З того часу ми разом не бачимо сни.
Ці почуття словами спробуй поясни.
Сміялися разом — світ належав двом,
Сплелися дві душі співати в унісон.

Та що таке? О ні — скінчилися пісні.
Не бачу тих очей, що так любі були мені.
Не попадаєш в такт — тепер це точно факт:
Кохана, з тобою точно щось не так.

Кажуть, твоя душа — то річка Ніл:
В темних водах — крокодил.
І моє серце б’ється в пащі,
Не муч мене, а вбий ти краще.

Кохана, чуєш, твоя душа — то річка Ніл:
В темних водах — крокодил!
Тягне він мене на дно,
Благаю: відпусти, та тобі все одно.

А тепер після весни поспіль буде три зими.
І від таких дівчат, Боже, нас ти борони.
Стало три, де було два, пожовкла вся трава,
І навіть диявол з нею заграва…

А я тепер один, та маю я бензин
Зігрітися від холоду тих зим.
Тепер я точно знаю: тип дівчат буває —
Посміхаються вони — то крокодил пірнає.