ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Древо ( Магосвіт)
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –

Світлана Пирогова
2024.05.29 09:06
А любов, немов літо
Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.
Серед квітів бджолине чулось гудіння,
Джміль мохнатий над ними чаклун.

І світилась душа від літньої днини.
Ти "кохаю" сказав уперше.
Незабутнього дня щаслива хвилина,

Леся Горова
2024.05.29 07:32
Де вітер гніздиться
А знаєш, де вітер гніздиться? У вОсковім листі
Старих осокорів, що хмарам почухують боки,
Коли ті, буває, затягують небо імлисто.
А він просинається, і вилітає зі свистом,
І падає з тріскотом долу гніздів'я високе -
Обламане глянцеве гілля, що люля

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Хай буде
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
* * *
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Похорон романтика
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Чернетка І
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Споглядання очерету
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
В небо!
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Радониця
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
«Швейк» на сцені франківців
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
***
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Але люди не титани
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
* * *
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 xxx
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Лариса Вировець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 14:37:39
Переглядів сторінки твору 9106
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.912 / 5.6  (4.956 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.918 / 5.67  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:53:38 ]
Цікаво, добре, але чомусь нагадує мотиви Ірини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:54:39 ]
Дуже, дуже подобається Ваш вірш.
А нащо ті дві коми біля «осені»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:59:46 ]
Послухайтеся Лесі: викиньте коми біля "осені" і поставте кому тут: І кульгаві вітри (кома) наче пси розбрелись по дорогах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:00:15 ]
:) Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:03:23 ]
І ще після псів кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 16:14:03 ]
Дякую, шановні, за таку високу оцінку. Навіть не сподівалася. Це вже зобов "язує з більшою відповідальністю відноситись до кожного написаного рядка. А з комами є невеличкі проблеми, згідна.
Щиро вдячна за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 17:59:04 ]
Від Вашої поезії у мене, щось піднялося, а потім опустилося всередині, як при різкому підйомі у ліфті.Майстерно. Добре, що на цьому сайті ще трапляється така хороша поезія, бо інколи таку муру читаєш, що, як кажуть:ні в голові, ні в серці."Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливи" - це просто маленький шедевр.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 18:54:18 ]
Сандро - у нас усе, як у житті! :)
Виходиш на вулицю, а там... словом, мало поетичного, або заходиш до книжкової крамниці, а там ... теж мало поетичного. І куди бідному авторові приткнутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 18:55:06 ]
Тетяно, я теж із насолодою перечитав вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:28:32 ]
Добре. Як побажання: збита ритміка третього рядка, спробуйте для цікавості прочитати його так:
"Ти був схожим на дощ і минув, як минається злива." В другій строфі ритмом "помінялися" перший і другий рядки.
Але, повторюю, добре.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:06:26 ]
Неймовірний вірш. Він у мені все так добряче сколотив, що загалось і багато такого, що жінки звичайно намагаються щонайскоріше забути;)
Надзвичайно прозорі рядки, що переливаються у свідомість, наче мокрий пісочок. Ще раз - неймовірний вірш. Мені. :)
З повагою, НН)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:12:35 ]
Землячко, дуже мелодійно і щирістю вражає молодець. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:35:16 ]
Щиро дякую усім. Після таких приємних коментарів хочеться прицювати ще краще. Для мене дуже важлива кожна думка, кожне слово... Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:19:57 ]
Молодчина, Тетянцю! Ростете!
Осінній настрій проймає наскрізь. А скоро ж -
ВЕСНА! Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:44:43 ]
Сонечка не завадить нам усім. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:47:25 ]
Сонечка не завадить нам усім. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 22:51:49 ]
Людина повинна пройти певний шлях, щоб збагнути такі речі як «душа», «безсмертя», «скарби земні і небесні» і ще багато важливих понять, котрі в процесі життя вивчає, усвідомлює, відчуває не тільки шкірою, а й сутністю своєю. Важливо встигнути це зробити. А поезія, на мій погляд, дає можливість вдосконалюватись душі більш виразніше і яскравіше. І така «робота душі», вважаю, є більш витонченою, одухотвореною. Ми щасливі істоти. Отже радіймо з цього і підтримуймо один одного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 23:05:14 ]
Тетяно, а чому існуємо?Ми - живемо, бо мислимо,здійснюємо вчинки, пишемо вірші врешті-решт...А існування передбачає лише тління, а не активну дію.
І накінець-латинський афоризм:"Життя-коротке, мистецтво-вічне."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 23:33:46 ]
Існувати - жити, вікувати. І ні в якому разі не животіти, звичайно ж. Коли говоримо: цей світ існує, ми ж надаємо слову зовсім іншого змісту. Але це вже філософія...