"Вона ступає тихо і незвучно
Її хода у темряві підступна..."__Вона
Я випив, закурив, категорично
описувати все це річ марудна...__ Він
Категорично... Він - сьогодні тихий,
Стовідсотково...Сон його здолає... __Вона
Та, чорт візьми! в рядках шукати втіхи
хіба не те саме, що плоть жадає?..__ Він
- Ти краще мій бокал вином наповни -
ти ж не Вакула. Що тобі до чорта?..__Вона
І, голос цей, - жагучий, повнокровний,
відлуння дум моїх, бажань. Аорта
розбухла струменями, тіло прагне
звільнитись розсуду, забитись в ритмі
злиття з природою, що жарко стогне
красунею в обіймах - чари літні. __ Він
(Вона вже близько. У руці затисла
Якийсь предмет. Ось-ось зайде з-за спини)...__Вона
Це тільки чари літа. Тільки числа
деньків, що проминають, без провини,
гріха, який один лише і здатний,
творця примусити творити далі,
гріха, що змусить розум мій ощадний
замовкнути в безумнім карнавалі. __ Він
"І кожен день - це маска знову інша,
а кожна мить - і літо, і зима -
cловами жалить, чи словами тішить,
але усе "ЦЕ" може й не ВОНА.
Тож випий ще прекрасного вина,
аби не помилитись, взявши "ліпше"__Вона

Хороша думка, наче сатана
мене підштовхує до вдалих рішень!
Нехай! І зроблю так, піддамся ночі!
А може голосу тому у скронях,
що тягне в сни, а потім про дівочі
обійми натякає. Що ж, на конях,

на чорних конях до околиць міста!
“Єй! Слуги, де ви там! Сідлайте коней!
Нехай дарує доля норовиста
причину вірну для любовних руней!”__Він