ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.09.20 10:11
«Злотоцінний» - це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка тр

Борис Костиря
2025.09.19 22:35
Повертаюсь по колу в свої рубежі,
Стоячи на новій небезпечній межі,
Де уже не лякають старі міражі,
Де і страхи тікають, немовби вужі.

І цей рух по спіралі, прадавній закон,
Він мене закував у цепи заборон,
Де не пройде вродлива тендітна Ман

Ярослав Чорногуз
2025.09.19 21:36
Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
І співає птаство жваве, голосисте
І усе навколо співом звеселя.

ПРИСПІВ:
Вересневе літо, вересневе літо –
Трішки прохолодна зелень у меду.

Олена Побийголод
2025.09.19 16:14
Із Олександра Пушкіна. Досі не перекладалося.

1.
Ось, перешедши міст Кокушкін,
уперши дупу в парапет,
з мосьє Онєгіним сам Пушкін
стоїть, дивіться, тет-а-тет.

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

Володимир Мацуцький
2025.09.18 12:46
Що кардіолог, що нарколог: за консультацію – від 800!
І хоч війна гримить навколо, щури з’єднались в клан мерзот.
Купили клятву Гіппократа, себе за долар продали.
Мала щурам отим зарплата, щоб до Європи у тили
втекти - їм треба вже не гривні, а долари

С М
2025.09.18 12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Навала дурнів в Україну

«У бога за дверми лежала сокира»
Тарас Шевченко

Навала дурнів в Україну,
навала ворогів.
Чи гине Світ, чи я загину,
моя країно?
З берегів
Дніпра зникають сиві кручі,
чуже, неначе, стало все.
І не реве колись ревучий,
і кров ворожу не несе
у синєє море.
Як подолати моє горе,
Тарасе мій, єдиний боже?
Хто із народу в силі зможе
народ повести за собою
до того праведного бою,
коли народ себе спасе?

А, може, ми самі є дурні,
свої не платимо борги?
Шукаємо ту правду в урні
серед заклятих ворогів.
В своїй країні – де ж та правда? –
без України ми, біда.
Безсила й Господа порада:
і Гóспода купили господá.

20.10.06




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-10 11:35:02
Переглядів сторінки твору 5186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.419 / 5.5  (4.704 / 5.2)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.577 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.09.19 13:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 11:38:46 ]
Так, дуже відчутно, що Шевченка обрали собі за вчителя. Гарно.
З теплом, Варця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:31:53 ]
Шукаємо ту правду в урні - сила! Ото правда, шукаємо її серед сміття, хоч урна, звісно, не смітник, а виборча...
Сміливий Ви чоловік, Володимире, насмілилися тут слово про Україну сказати, не побоялися, що зарахають до "антипо".
Навала дурнів і навала ворогів - ворогів!
З Вашого дозволу скопіюю до свого "Вибраного ПМ", при потребі почитаю десь на людях. можна?
Щиро і приязно - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-10 12:53:08 ]
Варцю і Леся, дуже Вам вдячний, мої любі, після таких слів хочеться писати й писати і бути поруч з вашими віршами. Кожен з нас несе зернятко любові на поле України, і я вже бачу те покоління, яке збере врожай з цього поля. Леся, цей вірш я Вам дарую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:55:50 ]
Пишіть Володю, то у Вас чудово виходить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 13:04:37 ]
Щиро вдячна. Вашу голову відвідують гарні думки, а серце повне любов'ю - із такої суміші виходять гарні вірші. Почитайте, що Макс Непорада написав - у тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 15:15:38 ]
Вітаю, пане Володимире! Сьогодні я небагатослівний чомусь. Ваш вірш мені сподобався. І вчасно опублікований. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 15:15:56 ]
Максе, правда? А нам із берегів Збруча не видно.
Не реве ревучий... Біда ж яка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 15:21:00 ]
Володимир наштовхнув мене на думку опублікувати сьогодні, 10 березня, мого давнього вірша "Хто ми...". Думаю, доречно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-10 15:39:02 ]
Дніпра зникають сиві кручі,
чуже, неначе, стало все - Лесю, мова йшла про Дніпро. А Збруч нехай зачекає. Хоча, стривайте. От, Вам ідея. Кожен загальновідомий український поет хоч раз за життя(але це нонсенс - по кілька разів) згадує у вірші чи присвячує Дніпрові цілий вірш. Це класика - Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива... Та ні, це вже понад класикою. Це вже народне. А тепер час написати про Збруч.(у нього вистачає круч, щоби увічнити його красу?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-10 19:42:15 ]
Пітримую всі коментарі, крім "критусів". Не заперечуєте, якщо Ніна Іванівна прочитає його на харківському радіо? Почитайте моє послання про "Критусіянство" на http:maysterni.com/publication.php?id=19957


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-10 19:44:21 ]
Пітримую всі коментарі, крім "критусів". Не заперечуєте, якщо Ніна Іванівна прочитає його на харківському радіо? Почитайте моє послання про "Критусіянство" на http:maysterni.com/publication.php?id=19957


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 19:19:24 ]
Вітаю всіх. Два дні не заходив. Радий новій зустрічі з вами, а особливо радий теплим вашим словам і згадкам про Дніпрові кручі.