Кожне слово злітає з пера
і у безвість знаки невідому.
Чи до віршів коли я жила?
Чи знала блаженну утому?

Кожне слово карбує чуття,
кожен порух, надію, печалі.
Я без віршів не бачу життя,
я не можу заглчнути в далі.

Я б тобі дарувала весь світ.
Та навіщо тобі ті обмани?
Я тобі подарую слів літ,
що лікує усі серця рани.

Хочеш казку, комедію, драму?
На папері усе ожива.
Наиалюю тобі словом даму
серед поля в серпневі жнива.

Я словом зведу тобі замок,
у лорди тебе возведу.
Кохання солодкий ранок,
без докорів і стиду.

Хочеш все? то усе вже можливе
в царстві слова і букв, і рими.
В цьому світі усе неважливе,
не потрібна ні маска ні грим