Краса, дуже класично і гарно. Люблю таку поезію.
З любов'ю, Варця))))

Ще один віршик собі в пошту забираю... :)
Знаєш, мені тільки трошки видається слабим кінець вірша: оте дієслово висихали в минулому часі. Чомусь хочеться щось поставити з часу майбутнього, тим більше, що й рима ця не дуже доладна. А решта дуже подобається.

Холоднеча в стосунках і жар у серці... "Кому дано к судьбе приблизиться словами" – класно дуже. Хочеться на цю тему ще...
А "выворотка" – це "изнанка"? З повагою Василина.

Красиво, со вкусом, необычные, незатертые ассоциации в каждой строчке. Утро, рассвет, когда тускнею фонари, - прекрасный штрих:
"косые слёзы фонаря
под утро скучно высыхали..."
Вітаю!:)

Всім щиро дякую!

Варюню, ти такий чудовий читач! Тобі завжди подобається :))

Ларис, "высыхали" тут як подовження дії, на кшталт "цвіла липа" або "сяяли зорі".

Василино, так, можна сказати, що "изнанка" (за замістом), хоча я уявляла собі нічне віконне скло :) Дякую за Ваше витончене сприйняття :)

Володимире, взагалі-то я вкладала дещо інший зміст у ці рядки, але коли образи, створені автором, породжують щось своє у читача, це ж гарно! Значить, зачепило. Дякую.

Сашко, вибач, забула сказати і тобі пару теплих слів :) Чому "сумно, на жаль"? Весь час веселими бувають тільки ідіоти - так каже народна мудрість :) Щодо твоєї загадки, ще подумаю.

Така, здавалося б, тривіальна назва - і така в неї дивовижна "атласная выворотка" - містична, чуттєва і багата...Сподобалося :)

Привіт, Вандо! А ти хотіла, щоб було навпаки? :))

Дотепно... ;))))

Чорнявко, я все більше і більше проникаюся Вашою творчістю. І цей вірш не вийняток. Дозволю собі маленьку критику стосовно останнього рядка, а точніше дного його слова - "скучно". Я б його замінив словом - "грустно". ГАРНО!!!

Добре, Романе, поясню, хоча не дуже люблю це робити. "Грусть" - це емоції. А у стосунках між двома людьми буває і таке, коли емоцій вже не залишається. Або коли на них вже не залишається сил. Отакий відтінок має це "скучно".