ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
в оточенні плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згор

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Вячеслав Руденко
2026.05.02 15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Строкань (1977) / Проза

 Зачем ты ему звонишь?
Зачем ты ему звонишь? Он все равно только что вышел: хлеб кончился, кефира нет,- кто знает. Он узнал, что счастьем делятся, и теперь ищет их, счастливых. Заставь его любить, и он не скажет тебе об этом ни слова.
"Мне нужен свет",- говорит он и смотрит в окно напротив: 8 часов, она пьёт чай, включает телевизор… и задёргивает шторы.
"Мне нужен свет",- он оглядывается на свои же отражения и хватает за руки тень: "Вот я, здесь, посмотри".
Забудь она выпить чай, и он уже будет за неё волноваться. Он ещё не был удавом на ее шее, но уже боится сделать ей больно.
" Ты позвонишь?"
Посмотри ему в глаза и попробуй не расплакаться. Ты думаешь, они что-то говорят? Они пытались понять себя, но ныряя в это, расплескали всё самое главное. Смотри по сторонам. Кто ищет в мелочах, тот случайно наткнётся и на себя самого, в его отражениях: "Ах, так у тебя ещё и плоскостопие?! За что я тебя полюбила? " Ты ищешь причины закрыть дверь, но всё сильней и пристальней смотришь на его обувь:" Ему наверно больно, когда он ходит. Бедненький… "
-Алло, алло. Я люблю… тебя!
- Что? Который час!? Вы куда звоните?

Забавно, что он помнит о ней почти всё. Он прятал это в дневниках и не ставил даты. Кто-то из них так и не повзрослел. " Забываю ", - говорила она и раздвигала шторы. " Забыла ", - думала она и не могла уснуть.
Он набирает ее номер и боится услышать свой голос. Ветер из форточки уже касается ее плеч, но она равнодушна. Как это на неё похоже. Им сказали, что время бежит, и они заболели, боясь выйти из дома.
" У вас лицо ангела ", - говорил перед зеркалом Тоша Цимерманн и выдавливал детство. " Я не умею знакомиться, но за пять минут сведу вас с ума".
Его сила в его слабостях. Он говорит ей: " Ляг " Целует, валит с ног, поднимает, целует, говорит: " Пожалуйста. " Снова валит… Ах, как это мило. И всё это в гостях, в ванной, при шуме включённой воды. А вы говорите, никто не слышал. Да мы все за него болели. Пили и болели. Ну, третий тост, святое, - за родителей, а так…
Даже если он и вышел за хлебом, ты звони ему. Пускай первой. Это ведь глупость, что мужчина должен звонить, писать, а ты - нет.
Тоша выпал из окна не успев выдавить из себя всё детство. Он не стал удавом ни на одной шее, но за пять минут всё же свёл ёё с ума. Хотя, кто кого, это ещё вопрос.
Он знал расписание её штор и высоту девятого этажа.
Столько зацепок и мелочей, столько сил и надежд, а всё зря.
Они тянули время, надеясь, что она(он) позвонит первым. И кто-то из них дрогнул, так и не дождавшись звонка.

Заставь его любить, и он не скажет тебе об этом ни слова

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-20 16:43:23
Переглядів сторінки твору 1341
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.976 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.417 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.12.09 19:14
Автор у цю хвилину відсутній