И начиталась , и наслышалась я таких вариантов... Даже спорить с ними неохота, впечатление остаётся, что в грязи вывалялась. Но если отпор не давать, то и захлебнуться можно, от грази-то.

А вы о какой стране, девушка?

Шірока страна мая радная
Многа в ней палєй лєсов і рєк
Я язик векій толька знаю
бо Роса ведь тоже чєловєк :)))))

Вєлікій :)

А ось що прочитала :))

Стаття 10.

Державнов мовов в Україні є українска. Всі решта мови не гірші, але наша ліпша, бо ми є титульна нація і нема на то ради. Прецінь в Україні дається гваранція, щоби кождий міг балакати по своєму, і навіть, по росийски, хоть то і паскудство. А ще наша держава позволяє вивчати инші ріжні мови, які не кождий зрозуміє в Карпатах чи на Волині, але якими балакають тамка, де ми заробляєм гроші на прожиття тутка.

О, точно, про гімн ще :))

Стаття 20.


Державний Гімн України – націвональний гімн на музику М.Вербицкого, що похований, де теперка Польща. Хто не знає нашого гімну – не є українцем, а є гавганом і анальфабетом, за що може дістати в писок і де інде.

Чорю, краще дай людям лінка - хай ціляком почитають, воно всім корисно буде. Факт;)))

Думаєш? А може, краще, з нагоди? Ось, наприклад, згадай ще про щось по темі:))

Нє, вже не згадаю. Мозк умер, звернувся і випарувався від температури.
Я зроблю простіше:

Богдан Волошин
Конституція України по галицьки:

http://www.ji.lviv.ua/n43texts/galkonst.htm

Буде нам замість ін"єкції патріотизму;)
Цьомки, я нарешті пішла робити те, що мені давно вже радять - лікуватись.

Ось ще душевноє :)))

Стаття 24.
В нашій державі не може бути жадних привілеїв чи заказань за ознаками раси, кольору шкіри на мештах, політичних, релігійних та інших пташках в голові, по жіночій лінії і сексу.
Рівність прав жінки і чоловіка гварантується, хоть наші хлопи і не навчилисі родити дітисьок і давати їм цицьки помежи зуби. Держава чинить так, щоби кобіти могли і працювати, і бавити бахурів. Бо хлопи тего не годні робити – наші балватунці можут тілько горівку пити і бомки збивати.

Вибачте, шановні, що втручаюсь до вашої розмови, але тут до мене питаннячко було, тож дозвольте свої п’ять копійок вставити, відповісти людині. Ще за часів СРСР за покликом гаманця довелось мені спілкуватись з деякою частиною російськомовного населення Росії та Узбекистану, от враження і залишилось. А тут натрапила на деякі вірші, спогади сколихнулись. До речі, я однаково погано ставлюсь до осіб, котрим подобається бризкати на навколишній світ слиною, милуючись власним відображенням у своєму викривленому дзеркалі, на якій би мові вони це не робили. Тож питання, у чий город був цей камінець, мені здається несуттєвим. Можете віднести у власний, якщо кому хочеться.

Наша Таня горько...
еее, просто горько! горько!
Сірко - віддай камінюку, гад :))))