ПРОФЕСІЙНИЙ РИЗИК

Як для кого, а ось для філософа,
Коли стинають голову – катастрофа.

ЗАРАДИ ХЛІБА ЩОДЕННОГО

Лиш заради хліба щоденного
Ввели ікру до раціону злиденного.

ЩОБ ПОЧУЛИ

Як сатира гримить – кожен вдає, що оглух;
А от шепіт доходить до вух.

ПРО ЛІРИ

Рвуть душу, проймають до холодного поту
Ліри, що в них струни з колючого дроту.

Й ЩЕ ПИТАННЯ

А після потопу, як нове почалось буття,
Упав чи виріс рівень життя?

ПЕКЕЛЬНИЙ КОМФОРТ

Напевне, має Люцифер
Й у пеклі кондиціонер.

ВСЕ ПРОСТО

Намертво без промаху і далі бив,
Маючи залізне алібі.

НЕВЕЗІННЯ

Не позбувсь і вночі перепон:
Не той приснився навіть сон.

ЖИВУТЬ СПОДІВАННЯМ

Ждуть трубачі, марнуючи літа,
Щоб зіграть своє тра-та-та-та.

ПРО БІЛЬМО

Більма не зректися оку,
Як уздріло в нім суть високу.

ЗАДУМАЄШСЯ...

Проступа на чолі поволі
Каїна знак, але в ореолі.

ВТІХА ПЛАГІАТОРА

Проглядаю якомога скоріш
Стоси запилених книг –
Свій ще ненаписаний вірш,
Побачивши в них.

З ДОСВІДУ

В натовпі – якій би не буть траєкторії –
Рухатись легше в темпі історії.

РОЗДУМ

Чи правда, що мул
Ослу і коню рідня;
А точніше, що він
Півосла-півконя?
Чи ж не все одно –
Но-о-о-о!!!

ТОРГ

Треба дорого платить за принцип епохи!
– А чи не могли б нам збавить хоч трохи?

ПРИНЦИП ДІЄТОЛОГІЇ

Щоб не носить в собі квашню прокислу,
Ти змащуй кусень кожний смальцем смислу.

ПРИРІСТ НАСЕЛЕННЯ

Лелек дарунком немовлятко
З’явилось в домі у сусіда;
Зна Бог один, хто його батько...
Як Богу знать, коли й мати не віда?

ЗУСТРІЧ

Зіткнувшись, очі з переляку оніміли, –
Й тут враз тіла їх одне одного уздріли.

СИЛА УЯВИ

Зайду лиш у фруктовий сад –
Й одразу ж бачу мармелад.

НІХТО І КОЖЕН

Позбутись кожен хоче пут.
І кожен має свій статут.