ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гонта / Вірші

 Ностальгія
Все ніби як завжди, все в нормі ніби -
Як віл здоровий, молода дружина,
Усього доста - хліб є і до хліба,
Робота, хата, дача і машина,
Такі чарівні і розумні дітки.
То ж не життя - суцільні привілеї!
Тож поясніть мені, благаю, звідки,
Ця ностальгія шиї за петлею?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-24 16:49:48
Переглядів сторінки твору 5847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.243 / 5.5  (4.853 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.675 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-24 17:15:56 ]
"Ностальгія шиї" - ніби і круто, але вірш як ціле радше нагадує "побутовізм" якийсь: про це, Іване, може, написали б оповідання - з персонажами, діялогами, описами природи і родинного затишку, пахощами хліба (чи що там ще до нього)... Цікаво б почитати! Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-24 17:19:33 ]
Дякую, Вікторіє. :) А ця "ностальгія шиї" родилась першою. Давно, ще кілька років тому. А все інше (отой побутовізм) вже до останнього рядка припасовувалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-24 17:46:32 ]
Цікаво, звідки ж ця ностальгія?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-24 17:49:00 ]
А дідько її знає. Чи то з розумних книжок, прочитаних замолоду, чи то я й родився з нею... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-24 17:47:21 ]
Хм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-24 17:51:23 ]
:))) Що? На всяк випадок пояснюю, що набрехав я там багато. Особливо в рядках з другого по четвертий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-24 22:14:08 ]
Так гарно все починалося, і враз - оригінальна форма ностальгії... Іване, гратулюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-25 10:34:12 ]
Отак завжди: поки брехав, було "так гарно". :)) А потім все вийшло "як завжди". :) Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-04-24 23:06:08 ]
Проте - щось знайоме відчувається, так? Ой, де там моя шія... (маца. Ні, ще наче тепла).
А все ж, такої ностальгії рідній людині не побажаєш, хоч яка вона правдива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-25 10:34:50 ]
Дякую за увагу, Ондо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-08 12:31:03 ]
Ну й тема тут в тебе Іване. Так зразу нічого й не скажеш. Ностальгія, кажуть, це сум за батьківщиною. Не переймайся дрібницями, хороший фільм подивися, книжку гарну почитай. Є можливість зміни роботу. А в скількох людей проблеми не в рівень твоїх, подумай. Водки хрясни в кінці кінців. Тільки без фанатизму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:12:12 ]
Ностальгія ж від того що ви вже прожили, просинтезували в голові.