ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен

Артур Курдіновський
2026.08.22 17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.

Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нестор Німцов / Вірші

 **********
Позаду смогом душаться міста:
До нас не долітає жоден крик.
По травах росяних тебе веду
І не спинюсь на жоднім світлофорі.
Тут Ніч така прозора і густа,
Що Місяць стер об неї правий бік.
Тут тільки я у Божому саду
Збираю в шапку перестиглі зорі.

Веду тебе далеко від людей
По росах теплих, вогких, наче губи,
Туди, де Вітер пестить перса хмар,
Де в темряві цілуються цикади.
Тут сіно пахне краще орхідей,
І тільки Боги чинять перелюби.
Я одягну тебе у відблиски Стожар,
Мене із розуму зведуть твої принади.

І ми заснем під зоряним дощем,
Зозулі нас розбудять лиш під ранок,
Коли потоне ніч в безодні склянок,
І обрій наша кров заллє вогнем.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-13 03:48:24
Переглядів сторінки твору 4914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.609 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.22 22:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Подобається читати ваші твори - образи настільки небанальні, і неординарне світобачення автора вражає. Тільки от із розміром треба би трохи допрацювати - деякі рядки задовгі...Щось типу:

"Хай за спиною - у диму міста:"
"І не спинюсь на жоднім світлофорі."
"Ведба дивиться на нас і їй смішно від нашого глупства. „Подивіться на це обличчя, ви побачите на ньому знак незборимої жаги до життя і всепереможної любові, побачите сміх крізь сльози, ус


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-13 10:33:43 ]
А раптом я погоджусь? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-05-18 22:34:22 ]
а раптом я цього чекаю? ;-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-05-18 22:44:06 ]
А так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-13 17:54:53 ]
Хотілося б побачити й собі хоч одного світлофора поміж трав похилих від роси :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-05-18 22:43:40 ]
А так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-08 04:04:42 ]
за горніми зливами вічних дощів
за гуркотом хмари небесного млина
і блискавицями з безкінечності
коштовними путами зодіаків
і перлами жартів дітей мандрівних
зупинимся взнати наскільки мрія
про діамантові втілення миті
швидкої єдино можливої дорожі
- вільна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 04:24:04 ]
і перепочинемо
на зоряних простирадлах
під цикад піццикато
в садах піднебесних
і в росяних травах
згадаємо тільки під ранок
що мить не чекає
а шлях досі вільний
як і завжди
коли жарти закінчено...
8
?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-08 04:25:08 ]
на едемських краєвидах
формах гармоній квіткових
дивних незнаних доторків
аромату змін і вигинання
дощових музичних тілес
змій примхи і тріпотіння
жабер ритмічними ранами
забутися заблукати горами
десь за спокоєм і лементом
збитих в двокулю гордого
спалаху


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 04:37:09 ]
пелюстками доторків
по теплому камінню
по осонних плесах
у вирій звуків ефіру
ритми міднотілих
і ночоволосих
ще довго чути
у горній тиші
до прірви тільки
подих...