Якось пішов з друзями в ліс
По ягоди і гриби,
Друзі пішли в одну сторону
А я, як завжди не туди.

Ішов ярами, та долинами
Вийшов на горбок.
Відкрився перед мною
Зовсім другий лісок.

Невеликі там дуби,
І багато там кущів
А над ними зграй комахів
Дуже схожі на хрущів.

Повернувся звідки прийшов,
Але стежини не знайшов
І на вмання я пішов.

Блукав не знаю скільки
Аж стемніло, заховався під ялицю
Надомною хмари чорні,
А тут чорт послав лисицю.

Поглянули на мене
Її сірі очиці,
Підняв палку,
Вдарив їй по пиці.

Замахала хвостом
Затряслися кущі,
Я побіг за нею
Чуть не зламав хрящі!

Бігав по кущам
Не знаючи тями
І залетів у низ
До якоїсь ями.

Карабкаюсь у вверх,
Щось тягне за ноги.
І думаю як вибратись
Дійти до дороги.

Я на верх, а то униз
Порвало штанину
Все таке вийшов з ями
У добру годину

Навколо світло, сонце гріє.
Де поділись чорні хмари?
На поляні чи то люди,
А чи звірі
Може це мої примари?

Протер очі, стрепехнувся
Сів на пеньок оглянувся.

На поляні стоїть хата
тином огорожена
Не велика і не багата.

Посидів на пеньку
І рушив до хатини,
Щоб запитати де я
В якоїсь людини.

В хаті світло,
І співають там пісні
Чи це дійсно, чи це мара
Може все це є усні.

Зайшов у хатину
Там співають люди,
А між ними рогаті
То здається юди.

П'ють горілку за столом-
Там чоловік із сміхом,
Топірцем оперезаний,
підперається міхом.

Зайшов у хатину
Пройшов поміж них
Гамір і спів
Зразу чогось зтих.

Усі зразу піднялись
Піднесли горілки
одягнуті в лопухи
Танцювали дівки.

пити з ними не хотілось
Затряслись ноги із з страху
Щось- то гукнуло, загриміло,
Якийсь чорт впав з даху.

Розвалилася хатина
Кудись поділись люди.
Я стояв і дивився,
А що то далі буде.

Почулися голоси
То мене гукають
Значить, ще живий
І мене шукають.

Розказав як я упав до ями,
Посміялись надомною:
- ти ж лежав без тями

Обличчя у крові
На голові ґуля
Не велика,не мала
Майже, як цебуля

Як все було
І досі не знаю,
Чи то правда, а чині
Я не пам'ятаю.