ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 Прийди, кохана...
Ще рано зустрічати осінь –
Вже пізно кликати весну,
А серце, як спасіння, просить
У тебе усмішку ясну.

А ти прийди хоч в мої сни,
Хоч поглядом торкнись до серця,
Коли на березі весни
Для мене місця не знайдеться.

Льодяну гіркоту розлуки
Я, мов отруту, п’ю до дна.
Весна твої цілує руки –
Та ти лишаєшся одна.

Лягають на стежині роси,
Та все одно тебе зову,
Хоч рано зустрічати осінь,
І пізно кликати весну.




Найвища оцінка Юрій Мединський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-10 23:19:26
Переглядів сторінки твору 5676
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.158 / 5.5  (5.104 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.908 / 5.25  (5.054 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 14:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 23:07:39 ]
Доброго вечора Вам, Таню! Дякую за відгук. Вношу ясність щодо особи, до котрої іде звернення у цьому вірші, щоб сприймалося все як є. Інколи я дозволяю собі писати від імені чоловіка, а не жінки. Буває так, що в якийсь момент хочеться передати його почуття до неї, а не навпаки. А от, на скільки мені це вдається, судити Вам :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 15:51:41 ]
Ой, Іро, тоді вибач, з такого погляду все гаразд, і вірш подобається ще більше, ніж спочатку було. але, мабуть, варто змінити назву на, наприклад, "Прийди, кохана...", бо і Жорж, схоже, не так зрозумів.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 22:30:22 ]
Дякую за пораду! Так і зроблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 11:46:52 ]
Дуже теплий, душевний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-11 20:54:18 ]
Жіноча душа відтворена точно: нічого не второпаєш, але який чудовий рефрен початку і закінчення вірша! Краса неймовірна:

Ще рано зустрічати осінь –
Вже пізно кликати весну,
.......................
Хоч рано зустрічати осінь,
І пізно кликати весну.

Сто балів! І сотня балів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 23:10:06 ]
Всім красно дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Мединський (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 16:16:17 ]
Хоч рано зустрічати осінь,
І пізно кликати весну.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 22:44:24 ]
Дякую, Юрчику! Я приємно вражена такою оцінкою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-13 16:39:54 ]
Юріє М., я думаю Ваша оцінка робить ні Вам ні автору честі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Мединський (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 21:05:31 ]
Пане Юрію Л., життя настільки коротке, що не варто шкодувати за чимось, особливо за оцінками. Раджу Вам теж задуматись над цим. Не будьте, вибачте за слово, "жмотом" і життєвіше ставтесь до всього...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-01-03 03:32:29 ]
Гарна композиція. Витримана в одному стилі.
В рядку:
Льодяну гіркоту розлуки - ніби ритм збивається, адже у слові першому наголос на льодянУ?
Якщо це не принципово, можна змінити:
Холодну гіркоту розлуки