ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Замкова (1970) / Вірші

 ...шукати тишу
Не фантазії зліпок –
я умію шукати тишу.
Серед репету вулиць
усамітнень алейка втікає.
Плоскодонку дощу
яшма неба гладить- колише,
ледве ритм відчуваєш.
Веселка в дівоцтві блукає.
Голосіння дощу
запечатала. Все у сотах.
Вулик пам’яті повний -
стоїть за крок від юрми.
Ці відлуння бринять,
знову множать абстракцій сотні -
лиш безглузді слова -
серед них загубилися ми.
Не фантазії зліпок —
я навчилась шукати тишу.
Декалог одного почуття
як пресований відтиск уст.
Слухав ліс мою тишу .
і слухом вищав та вищав.
Слухав ти мою тишу
і ріс у тобі Златоуст.
Ми витворюєм тишу на двох
голосну й безголосу.
Обведу її колом.
Хай тиша в дівоцтві блукає.
І колишня не я
і майбутній не ти бігли босі
по нефритових травах.
І тиша обох окликає.

...Не фантазії зліпок –
я навчуся шукати тишу.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-12 09:56:37
Переглядів сторінки твору 3432
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.739 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.523 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.04.06 19:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 10:22:26 ]
Так-так-так! Пані Зоряна деколи шукає тишу і знаходить її. Якщо не помиляюсь недавно вона писала, можливо вимагала, щоб поезія обов"язково будила, викликала емоції, можливо шаленні. Зоряна, Зоряна, не все так просто. А вірш гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 11:27:50 ]
Зоряночко, а логіка де? "я умію шукати тишу...",(сподобалося - Серед репету вулиць) потім "я навчилась шукати тишу..." (тут без коментарів - гарно) і знову "я навчуся шукати тишу..." Хоча жіноча логіка, як шляхи Божі, куди не повернеш і завжди буде правильно. Але пергляньте ще й самі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Замкова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 16:24:39 ]
Добридень, пане Олександре. Приємно, що Ви читаєте оту Замкову.Вона завжди щось вимагає. То їй тиші, то карнавалу, то скіфського діда подавай... Отакі ті жінки. А емоції (шалені в т.ч.) бувають і в тиші...
Зраділа, що вірш Вам сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Замкова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 16:44:14 ]
Це, Людо, не лише жіноча логіка: спочатку ми впевнені, що (приміром) умієм шукати тишу. Потім виявляється, що в тому житті відшукати щось справжнє не так просто. А з часом доходимо до висновку, що всі наші потуги - лише потуги. Дивимось на все іншими очима і вчимося на своїх помилках.
Принаймні, так я це бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 17:25:18 ]
Обведи її колом - позичу рожевої крейди,
по траві із нефриту босоніж не бігай - твердо.
Ти умієш і вчишся - розкажеш це дядечку Фрейду.
ВИщав ліс, я - вищАтиму - браво - довго й уперто.

Зорянко, файно. Давай колись пошукаємо тишу удвох? І мене навчиш, як шукати тиш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Замкова (М.К./М.К.) [ 2008-06-13 09:30:20 ]
З радістю, пані Лесю, з великою радістю разом пошукаємо тишу десь понад нашим озером. Я й сама тільки вчуся, але вдвох ми її таки знайдемо...