Учасник – це той, хто живе у потрібному часі (із проповіді о. Валерія Серотюка)

Ти запізнився. Все. Нажаль, час має здатність спливати, і не має крану, який би перекрив його струмінь і зупинив витік. І не треба казати, що в тебе не було часу. Право власності на час, ще не запровадив ніхто. Часу немає ні в кого. В цьому світі взаємозв’язків і закономірностей лише час є справді вільним. Ти поспішаєш – і все одно запізнюєшся. Намагаєшся щось планувати, а якась дрібниця руйнує всі твої плани. Це природньо. Бо будь-які спроби приборкати час наперед приречені на невдачу. Час – вільний. І з нього треба брати приклад. Іти в ногу з часом – означає насамперед бути вільним.
Дядечко Еклезіаст був правий: “Час розкидати каміння і час збирати каміння” але він забув, що є ще час вибору (“збирати чи розкидати те кляте каміння?”). А прикол весь у тому, що цей час найважливіший. І зараз ти є його учасником. Світ змінюються і тільки справжня свобода допоможе не втратити себе в ньому. Свободу як і час не спинити. Тебе пресуватимуть, а ти не корись, тебе зупинятимуть, а ти йди, тебе дуритимуть, а ти думай, тобі вказуватимуть, а ти вибирай. Зроби свій вибір. Захисти його. Будь сучасним, будь вільним.