ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 Осінь дихає на ладан…
Образ твору Облиш трави розкурену печаль –
То просто осінь дихає на ладан,
То просто хтось торкається плеча
Востаннє,
слід лишаючи помадний.

Оскомить ніч невипитим вином,
Не осягнувши істини на денці,
Де поміж правдою найменший – сьомий – гном
Нещасним носить зіллячка по жменьці.

Курли, орли! – і нас десь-інде ждуть,
Рипить душа, відірвана у скрипки,
Термометр
тріскає і виповзає ртуть
В акваріум – бувай здорова, рибко…

І ми удвох, і нас чомусь нема –
Біліє тінь, мов молока напившись,
Бо осінь захворіла – йде зима,
Бо в осені, говорять, знову інший.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 13:45:47
Переглядів сторінки твору 5628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.769 / 5.5  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.757 / 5.5  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:01:38 ]
Хоч і сумний твій погляд на осінь, але і в зажурі є своя принада


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Хайдзинко (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:12:17 ]
Гарно і загадкого - подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 17:42:49 ]
Угу, зажура теж буває гарною... :)

Спасибі, любі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 18:33:19 ]
Файна композиція.
Хороша поезія, як на мене.
Можливо "помади" буде краще до рими...
А багато Магадарці зіллячка наносив 7й гном?
Бо щось орли закурликали... :)
Рибки шкода - навіщо травити... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:41:24 ]
Юрцю, та нехай буде "помадний" - для рими це не суттєво, а мені приємно. :)
То не орли закурликали, а лелеки з орлами прощалися. ;)
А скільки може влізти в жменьку - стільки і наносив. :)
Рибки і справді шкода, а кого не шкода? :( Та і ніхто не травив - то такі страшні реаліїї.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 21:02:18 ]
Магадарочко, мо-ло-дець. Ніжно і чуттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 21:44:01 ]
Магадаро, композиція і картинка - цікавезні.
Мені вельми сподобалось.
Але хіба чоловікам колись вгодила і найкраща із жінок? Можливо, трохи не вистачає довірливої романтичності? дуже багато печального досвіду, багато словесних "контрфорсів", у сенсі підтримок (застиглих поз). Можливо краще аркбутани ( в сенсі застиглої динаміки)?..
На кшталт:
Лиши трави розкурену печаль –
Нехай тут осінь дихає на ладан,
Нехай торкається твого плеча
Востаннє,
слід лишаючи помади...

Себто, жодної "контрфорсної" статики :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 22:25:50 ]
Оленко, дяка!


РМ, цікаві погляди, але, як на мене, то контрфорси мені більше притаманні, хоч цього, погоджуся, трішки замало для романтичності. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-23 09:37:12 ]
Єх, милі красуні, завше ви полюбляєте фортеці.
А ми, чоловіки, руйнувати, долати, здобувати ці фортеці. Залишаючи від колишньої величі оголені елементи конструкцій...
Певно, Магадаро, романтичність завжди при вас, а при нас війна. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 22:37:02 ]
Такий щемний щем і прониклива проникливість, Магадаро! Чи не всіх нас, і справді, водночас "і є, і нема"? (Ой, якось по-одеськи вийшло!)
А третя строфа взагалі - смак! Оце "курли-орли" і все-все-все!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Дорошенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 17:43:36 ]
НЕ СЛУХАЙ, ТО ШО КАЖУТЬ ПОПРАВИТИ, БО ТАК ВТРАЧАЄТЬСЯ ВІДЧУТТЯ ДИВА І ЧОГОСЬ НЕ ПРОСТОГО, ТОГО, ШО НЕ СИЛА ЗРОЗУМІТИ ДО КРАПКИ............


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-23 18:18:02 ]
Вірно, Михайле.
"Не слухайся, не вір, протився усьому на світі, цінуй лише себе, бо окрім тебе Господь нічого досконалішого не сотворив..."
Витяг із священної книги всіх українців - усіх часів, усіх Світів, і Галактик. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-23 19:14:38 ]
Орино, Михайле - спасибі за теплі емоції! :)

РМ, як завжди, не забуває про мудрість - дяка і Вам! :)