Курйозні випадки траплялися і в провінційнім місті,
І не доконче мешкати у бочці на центральній площі,
Щоб бачити щоденні страти на догоду падолисту,
Дощу, який чомусь у крижані перетворився мощі.

Та всупереч негоді літаки вносили свіжі вісті,
Сідаючи у гнізда, що торік полишили лелеки,
Тоді ж доцільність будівництва маяку у нашім місті
Вже не здавалася абсурдною для керування летом.

Та стенограми із засідань про міські потреби
Доводять, ніби поклоніння мощам дощовим спровокувало,
Що кожен мешканець відчув у собі хлюпотіння неба,
Яке посилюється біля маяка до штормового шалу.