Удосвіта встану, хоч звечора не міг вкластися,
Іще дуже рано, корів не вигонили пастися
Я вийду на призьбу, проведу останню зірку
Втелющу очі у хвіртку...
Дивитися стану - чи не йде там ... Гайтана?
Самотня та боса, я би їй підстелив проса
Стежка ж-бо з пирію - осоту
Межка витоптана - суне хлопців рота
За нею, знано, однією - Гайтаною моєю.
Невже я її виглядаю - цю кралю?
Зайде, - я скажу - посуньтеся, Галю,
Заходь, Гайтаночко, до обійстя - не бійся!
Будем жити в мирі, в злагоді, припаркуєм в парку твоє "Ауді",
Поміняєм його на комбайн
Та й буде нам "гут", та й буде нам "файн"...
А бичок на налигачі сливами - баньками кліпав, - наздіймаємо кліпів
Як накосимо сіна та й повну "Колхіду"- то влаштуєм "кориду"!
Аж гульк: із веранди ступає, мов краля - та ж моя Галя!
Колосся у косах, за квітку, поправляє намітку
Теж боса, але не самотня, бо я в неї є, та свиней аж до сотні, курей півтораста
Гукає - Миколо, проснися, та годі вже, баста!
Виводь он корови та й до череди! Гайтану все ждеш? Та не жди!
А я і не жду, підводжусь, іду, обіймаю її на ходу, аж пищить,
Наступаю на лапу коту, а бодай тобі - от верещить!
Роблю всю роботу, кошу і вожу і ношу.
А другий раз стану, як вкопаний, очі заплющу - стоїть!
Відчепися, прошу, шоколадова хіть!
То тоді я водички ковтну і погримаю - цур тобі, ну!
Іще раз отак - я відік продам, а плівку з касети із кліпом твоїм
На городі, щоб галки насіння не крали
Намотаю на палки - нехай майорить їм усім!
А душа ж, до прекрасного, знову і знову горить...
А у тім ...
03.08.2005р.

Миколка Шевченко