ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Розваги Морфея
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сонце Місяць 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 22:55:42
Переглядів сторінки твору 23217
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.44  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.833 / 5.44  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:36:27 ]
1. "німу пантоміму" - масло масляне
2.Ти хочеш віддати життя за одну лиш хвилину,
Зустрітись на мить, а по тому - померти відразу. - То за хвилину чи за мить?
3.Чи каменем з даху старої, як світ кам’яниці, - а звідки на даху старої кам'яниці камінь? Голуби нанесли каменюк, чи в давнину дахи робили з каменю? Чи це будинок реставрується, і в майстрів цегла падає? Чи камінь просто мусить впасти на голову, хтось хоче віддати життя за хвилину?
4. А загалом враження приємне, левів лише шкода, стільки років утримуються ))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:13:21 ]
Даю відповідь усім Вашим Х.
1. Пантоміма говорить мовою жестів, рухів. Німа ж пантоміма - це зміна форми у просторі і часі;
2. Мить не має розміру, вона у всіх різна. І день спливає, як єдина мить...;
3. Ваше третє нагадало мені епоху примітивного соцреалізму, де все незрозуміле було неможливим. Щоб зрозуміти, треба народитися у Львові. Камінь, це просто образ. А щодо дахів, то підніміться на дахи на Ринку, там все і побачите.
4. А що, левиця потрібна лише для примітивного сексу? І від чого у Вас "загалом враження приємне".
Шановна Х, мене не засмутила ваша оцінка. Френка Гері теж не всі розуміють. Ну знайдіть поезію про кризу, просто і актуально, а головне доступно.
З повагою до всіх Ваших Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:50:36 ]
Людо, Ви, мабуть, вирішили, з однієї крайності в іншу кинутись. Як не "6", то "4". Чесно кажучи, серед всіх ваших зауважень тільки перше має під собою підставу.
Бо хвилина і мить - тут синоніми. А каменем - з кам"яниці - все одно, як каменем у воду.
Буду рада прочитати у Вас вірші, які були б хоча б на рівні цього, за який ви поставили "4".

Тезко, а кому все ж таки постав "старої, як світ(,)". І "ламає дороги" - якось не вкладається у мене в цільний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:57:13 ]
4 за правилами оцінювання означає "Було б добре, якби..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:59:58 ]
Отож, якби. Просто я думаю, що ставити оцінки (якщо так вже кортить, бо це ніяк не є обов"язком) треба більш виважено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:24:43 ]
Дякую, кома випала по дорозі, вже на місці.
Це був сон, дивна подорож дорогами, що прокладає Морфей, а світанок все зруйнував. Як це вкласти в образ без ламання доріг? Help me.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 10:45:55 ]
Любочко, з минулими святами! :-)
Чудовий вірш, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:12:39 ]
Взаємні вітання і велике дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 11:42:09 ]
:)))))))))))))

Любове, з поверненням Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:18:22 ]
Дякую, може якось відсвяткуємо зустріч і сотворимо щось спільне? Це було весело:) Рада чути тебе і ми, здається, були на ти?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 15:38:26 ]
І мені сподобався:)) Такі вірші, мабуть, тільки у Львові пишуться. Дуже красиві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:26:49 ]
Ти просто відчуваєш Львів, дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:31:05 ]
гарно, Любо.
дуже мені зараз у такт.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:51:44 ]
І я тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 20:53:34 ]
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:45:21 ]
Читаючи такі речі, можна пошкодувати, що я не львів"янка, і що на майстернях не можуть уявити, звідки береться камінь на даху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:58:49 ]
Якщо важко уявити, варто побачити. А дахи у нас знамениті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 20:30:36 ]
Любцю,
Файний віршик і вартує (імхо) більше ніж штири - то факт.
Думаю, що Людмила просто підійшла до цього вірша з гумором.
А шо хоїнку Ти ше не розібрала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 20:35:23 ]
намйок зрозуміла, хоїнку приберемо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 22:52:54 ]
Любо, відповім на вашій сторінці на ваше запитання.
Нормальний вірш у вас. Гарний і на своїй хвилі.
І особливої різниці із Натальчиним не має - хіба що Наталя дещо доробить свого. Та і вашу композицію можна, звичайно, напевно удосконалити, але навіщо і чи буде вона тоді ваша?
Ви ж не ставите собі за мету поетичні надзавдання. Просто пишете вірші для себе і друзів. І воно вартує того. І це є самодостатньою цінністю.
Щодо оцінок.
Ми ставимо оцінки - бо у нас Майстерні (напевно мільйонний раз це кажу) - не виставкова зала, а певний інструментарій допомоги, впливу, натяку, подяки авторові зі сторони інших авторів. І аби не прибити автора таким впливом і існують поради для оцінювання. І все - хочеш оцінюй, хочеш - не оцінюй, не оцінюйся...
І взагалі, коли автори вперше з'являються (або після дуже тривалої відсутності) в Інтернет спільнотах, то вони поводять себе спочатку не так, як потім,- спершу надто різко, з викликом, потім це проходить. Думаю, що у цьому основна причина сьогоднішнього непорозуміння.
І звичайно потрібно, аби швидше призвичаїтись, утихомирювати свій гонор до прийнятного спільнотою рівня. І все.
Бо як написано у Львові, на фронтоні Домініканського собору
Soli Deo honor et gloria est


1   2   3   Переглянути все