ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Розваги Морфея




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сонце Місяць 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 22:55:42
Переглядів сторінки твору 23400
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.44  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.833 / 5.44  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:36:27 ]
1. "німу пантоміму" - масло масляне
2.Ти хочеш віддати життя за одну лиш хвилину,
Зустрітись на мить, а по тому - померти відразу. - То за хвилину чи за мить?
3.Чи каменем з даху старої, як світ кам’яниці, - а звідки на даху старої кам'яниці камінь? Голуби нанесли каменюк, чи в давнину дахи робили з каменю? Чи це будинок реставрується, і в майстрів цегла падає? Чи камінь просто мусить впасти на голову, хтось хоче віддати життя за хвилину?
4. А загалом враження приємне, левів лише шкода, стільки років утримуються ))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:13:21 ]
Даю відповідь усім Вашим Х.
1. Пантоміма говорить мовою жестів, рухів. Німа ж пантоміма - це зміна форми у просторі і часі;
2. Мить не має розміру, вона у всіх різна. І день спливає, як єдина мить...;
3. Ваше третє нагадало мені епоху примітивного соцреалізму, де все незрозуміле було неможливим. Щоб зрозуміти, треба народитися у Львові. Камінь, це просто образ. А щодо дахів, то підніміться на дахи на Ринку, там все і побачите.
4. А що, левиця потрібна лише для примітивного сексу? І від чого у Вас "загалом враження приємне".
Шановна Х, мене не засмутила ваша оцінка. Френка Гері теж не всі розуміють. Ну знайдіть поезію про кризу, просто і актуально, а головне доступно.
З повагою до всіх Ваших Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:50:36 ]
Людо, Ви, мабуть, вирішили, з однієї крайності в іншу кинутись. Як не "6", то "4". Чесно кажучи, серед всіх ваших зауважень тільки перше має під собою підставу.
Бо хвилина і мить - тут синоніми. А каменем - з кам"яниці - все одно, як каменем у воду.
Буду рада прочитати у Вас вірші, які були б хоча б на рівні цього, за який ви поставили "4".

Тезко, а кому все ж таки постав "старої, як світ(,)". І "ламає дороги" - якось не вкладається у мене в цільний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:57:13 ]
4 за правилами оцінювання означає "Було б добре, якби..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:59:58 ]
Отож, якби. Просто я думаю, що ставити оцінки (якщо так вже кортить, бо це ніяк не є обов"язком) треба більш виважено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:24:43 ]
Дякую, кома випала по дорозі, вже на місці.
Це був сон, дивна подорож дорогами, що прокладає Морфей, а світанок все зруйнував. Як це вкласти в образ без ламання доріг? Help me.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 10:45:55 ]
Любочко, з минулими святами! :-)
Чудовий вірш, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:12:39 ]
Взаємні вітання і велике дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 11:42:09 ]
:)))))))))))))

Любове, з поверненням Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:18:22 ]
Дякую, може якось відсвяткуємо зустріч і сотворимо щось спільне? Це було весело:) Рада чути тебе і ми, здається, були на ти?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 15:38:26 ]
І мені сподобався:)) Такі вірші, мабуть, тільки у Львові пишуться. Дуже красиві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:26:49 ]
Ти просто відчуваєш Львів, дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:31:05 ]
гарно, Любо.
дуже мені зараз у такт.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:51:44 ]
І я тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 20:53:34 ]
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:45:21 ]
Читаючи такі речі, можна пошкодувати, що я не львів"янка, і що на майстернях не можуть уявити, звідки береться камінь на даху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:58:49 ]
Якщо важко уявити, варто побачити. А дахи у нас знамениті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 20:30:36 ]
Любцю,
Файний віршик і вартує (імхо) більше ніж штири - то факт.
Думаю, що Людмила просто підійшла до цього вірша з гумором.
А шо хоїнку Ти ше не розібрала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 20:35:23 ]
намйок зрозуміла, хоїнку приберемо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 22:52:54 ]
Любо, відповім на вашій сторінці на ваше запитання.
Нормальний вірш у вас. Гарний і на своїй хвилі.
І особливої різниці із Натальчиним не має - хіба що Наталя дещо доробить свого. Та і вашу композицію можна, звичайно, напевно удосконалити, але навіщо і чи буде вона тоді ваша?
Ви ж не ставите собі за мету поетичні надзавдання. Просто пишете вірші для себе і друзів. І воно вартує того. І це є самодостатньою цінністю.
Щодо оцінок.
Ми ставимо оцінки - бо у нас Майстерні (напевно мільйонний раз це кажу) - не виставкова зала, а певний інструментарій допомоги, впливу, натяку, подяки авторові зі сторони інших авторів. І аби не прибити автора таким впливом і існують поради для оцінювання. І все - хочеш оцінюй, хочеш - не оцінюй, не оцінюйся...
І взагалі, коли автори вперше з'являються (або після дуже тривалої відсутності) в Інтернет спільнотах, то вони поводять себе спочатку не так, як потім,- спершу надто різко, з викликом, потім це проходить. Думаю, що у цьому основна причина сьогоднішнього непорозуміння.
І звичайно потрібно, аби швидше призвичаїтись, утихомирювати свій гонор до прийнятного спільнотою рівня. І все.
Бо як написано у Львові, на фронтоні Домініканського собору
Soli Deo honor et gloria est


1   2   3   Переглянути все