ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт

Ольга Олеандра
2025.04.22 15:41
Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,
сприймаючи оголені гілки
за місце для надійної криївки.

По лісу походжає благодать.
Повітря напахтилося весною,
і сосни дружелюбно гомонять,

Козак Дума
2025.04.22 15:23
Пливуть хмарини мов ікони,
усе у білому пуху –
попався я у неба лоно,
скажу вам ніби на духу.
Немовби у сніги глибокі,
небесно-свіжу заметіль.
Куди лише не кину оком –
остуда сіє звідусіль!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Цить!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-03 19:22:41
Переглядів сторінки твору 9391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 19:33:03 ]
От нас (наші вірші), Лєно, і доля поруч поставила. Не так все просто, очевидно?.. :)

Вірш ваш із чоловічим ламким тугим світлом. Люблю, коли у жінок сильно, а в чоловіків ніжно... Тому ставлю Тобі дві 5, бо на більше не почуваю себе гідним на цьому сайті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 20:53:41 ]
Дякую, Андрію. Надіюсь це щиро, а не навзаєм. Бо я наразі шукаю себе, і може, не завжди це вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:14:44 ]
Знову шукаєш?!.
Ошукали тебе?.. :)

Давай шукати себе разом! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 21:50:51 ]
О-о-го. А разом це як? Тобто, ти себе, а я себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:50:45 ]
А чорт його знає як!..

Ти мене у собі, я тебе у собі.
Та не як голубі!
Радше - як голуби...

Природа підкаже! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 18:30:20 ]
"Ти мене у собі, я тебе у собі" :)
Може я неправильно зрозуміла?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 09:36:47 ]
Правильніше (навіть із точки зору версифікації) буде: "Ти мене у собі, я себе у тобі"!.. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 18:56:10 ]
Якщо лише з боку версифікації, то погоджуся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:27:43 ]
Оленко,
Файно є.
***
"не бігай Мінотавром по сотах" - це як? (що є соти?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 21:49:45 ]
Дякую, Юрко. А соти - складова вулика, де бджоли запасають мед для свого живлення взимку. Вони схожі на маленькі отвори і нагадали мені лабіринт. Саме тому така асоціація.І ще чому саме цей образ, малося на увазі - не метушися як бджола у вулику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:00:07 ]
Та я знаю що таке "соти", подумав мо` то якось пов`язано з комірковою мережею.
Справав тому, що бджолина метушня не така вже й хаотична - інакше би не було меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:26:43 ]
Бачу, дорогі Поети, Ви би меду поетичного разом повні соти назбирали - дай Вам дике поле!..

І квіти би заодно позапилювали, пов`язавши написання віршів із "комірковою мережею"...
Файно.
Я з Вами...:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 22:27:48 ]
Приєднуйся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:41:37 ]
Бжжжжжжжжжжжжжжжжжж...
Тьху!

Та сніги ж кругом! :)

Я ще не настільки поет, щоби меди під снігами шукати із музою й другом... О! вже й рядок непоганий, здається, вийшов: "Йду меди під снігами шукати із музою й другом".

Дякую, Олено, за натхнення!

Будеш першою у кастингу музячому... музовому?.. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 14:18:52 ]
В Оленки Музний тиждень розписаний погодинно, а у свій єдиний вихідний вона мабуть не схоче працювати понаднормово.
Лєно, мені різануло по вухах одне слово - свіженькі. Може, то так задумано було - щоб контраст був. А взагалі, у цьому вірші я здається, навіть все зрозуміла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 18:31:19 ]
Я не звикла по кастингах бігати :) Люблю сама обирати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 19:41:30 ]
Ну сама... так сама й самка павука вибирає - Чорна Вдова називається... :) Знаєш її звички і що вона любить?.. Тим більше сама, наскільки я знаю, Ти вже вибрала :) Так що доведеться тепер, Олено, так, як Евтерпа накаже... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 20:47:12 ]
Цікавенько, а звідки то ти все знаєш? Здається, ми тільки вчора познайомилися, тим паче віртуально. І я нікому ще своєї біографії не розповідала.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 21:31:38 ]
Та не знаю я нічого!.. :) Так, понтую... :) Хоча інтуїція мені підказує, що Такі Жінкі завжди несамотні, що за їх увагу (навіть віртуальну!) треба боротися. От я і... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 21:40:51 ]
Такі жінки! - гарно звучить. Як і кожна жінка люблю увагу, хай і віртуальну, компліменти і, як не банально, квіти. Так що...:)