ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Намалюй Перемогу!
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Юркодар - 104
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
24 лютня
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Дорога на південний схід
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
* * *
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 агой!
Образ твору агой! луна покотиться по горах,
шулікою на спини полонин.
не люди ми - зухвалі дві жони
в боки вітрів устромлюємо шпори

агой! плює господар за плече
на любок відьмака і ворожбита
забув? жона народжувала діти,
справляючись і з кіньми, і з мечем

агой! нам ще до Місяця - й назад,
а сіль з мішка тікає через дірку.
підніжкою мостив нечистий зірку,
а не спіткнемось - надійде гроза

...

чіплялася рука за край човна;
із крашанок дощі змивали лиця,
зривалися зірки і блискавиці,
ми ідолів спускали у Дунай

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-19 18:56:36
Переглядів сторінки твору 9035
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.008 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 19:37:44 ]
агой! музоглядна плодотворнице :)
Не вірш, а цукерочка-довгосмоктулька.
***
"і ми не люди - а злиденні дві жони" - а що "жони" то вже "не люди" 8-/
***
заміни б.л. "хазяїн" на "господар" - а то мені відразу Москва перед очима.
***
"уміло правлячи і конями, й мечем" - якийсь неорганічний рядок, як на мене - нот смуз.
***
якось несподівано - ніби-то гори , а тут Dніпро - це вже ніби інший вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 19:58:28 ]
агой! :)
Юр, а в Закарпатті - жони окремо, люди (чоловіки) окремо, кажуть напр. - на весіллі було 100 людей, решта жони :))
І "хазяїн" теж кажуть, хоча можна й змінити...
Мені здається можна сказати "правити" (володіти, користуватися) мечем, хіба ні?
І ти правильно підмітив, Дніпро було аж у кінці вірша - ... (трикрапки) то дорога з Карпат до Дніпра :)) А може, ще подумаю над цим.
Дякую, що не оминаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 20:09:37 ]
Вандзю,
ну ти ж не пишеш для Закарпаття онлі,
звідкіля мені знати, що там "люди" то "хлопи"?
Та я немаю ніц проти "правити", але якось цей рядок "горбкуватий", як на мене.
"кіньми уміло правлячи, а то й мечем" - нє?
Вибач, але я не зауважив цієї дороги, але ти автор - тобі вона видніша. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:55:47 ]
Юр, про "жони-люди" - то своєрідна іронія на деякі радикально патріархальні погляди :)
Рядок з кіньми трохи підрихтувала, дякую! А Дніпро став Дунаєм, так справді доречніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:04:11 ]
Ти не жартуєш, Ванд? Оце й досі такий середньовіковий "домострой" на Закарпатті?! Жах!
А вірш класний - насправді.
"нам, сестро, ще до Місяця - й назад!" :)
Одне слово - "Літавиці"... Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:19:37 ]
Чесслово, коли я жила там десь 3 роки тому, то це було досить традиційно :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:13:21 ]
Високохудожньо, читати потрібно, перемкнувши "тумблер" на асоціативне мислення. Гарно, Вандо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:20:37 ]
Дякую, Володимире, і з поверненням! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 22:55:43 ]
Мій провінційний патріотизм тішить, що закарпатські мотиви стали "модними" на Пмі :)
"Люди - жони", шановні пані, це не зовсім радикально патріархальні погляди, і абсолютно не
середньовіковий "домострой" на Закарпатті. Тут справа закорінена глибше, але про це слід розлогіше оповісти, вдаючись і до етимології, і до традицій.
Рядок "і ми не люди - а злиденні дві жони" – у контексті Вашого, пані Вандо, твору зовсім інші викликає асоціації – такі злиденні, що й людьми себе не вважають. Правда, у наступних строфах уже зовсім інше. Тобто, відчувається, на мою думку, певна суперечність. Найбільш вдала третя строфа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:14:31 ]
Олександре, а можна про "люди - жони" докладніше? цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:19:18 ]
Олександре, глибин направду не знаю, бо лише три чудові роки провела на Закарпатті :) Я мала на в тім рядку, що "гасати верхи" - то за традиційними переконаннями справа чоловіча, а героїні лище дві бідні жінки. Трохи іронії, звісно є :)
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:25:28 ]
Боюсь, це забере багато часу (:). Якщо стисло, то фактично тут би мало бути "люди" і "челядь", людина і челядина. це справді ще аж із тисячолітніх традицій збереглося. Жона – це одружена челядина, чоловік – одружена людина. І ніякого приниження не було, просто кожне слово має своє значення, відмінне, очевидно, від сучасно прийнятого. А все інше, як і скрізь – традиійно чоловік є глава сімейства, він працює в лісі, спускає дараби – ризикує життям, отож челядь і шанує людей. А люди люблять челядь :)))
Але це набагато цікавіше, ніж оці мої сумбурні виклади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:29:45 ]
Жінкам значно частіше, ніж чоловікам, доводилося гуцуликами (це в нас такі коники низькорослі) по верхах тягатися – в долину на храм чи на торговицю.
Чоловіки з кіньми роблять, а гасають в основному жони. :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:44:55 ]
Звучть же як: "одружена челядина" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:48:28 ]
Дякую за роз"яснення - було надзвичайно цікаво, Олександре! :) Можливо, й варто змінити "злиденні" на "зухвалі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:55:58 ]
На мою пам"ять, то жонами називали і неодружених...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-02-19 23:11:52 ]
Ahoj!Динамічно,по-амазонківськи,по-булгаківськомаргаритівськи,і не по-домостроївськи, а навіть феміністично :)
Мені як сонному поету-обсерватору отакий динамізм довподоби(іноді) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:20:21 ]
Дякую сонному поетові-обсерватору! Заходьте ще, коли буде довподоби :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 08:58:50 ]
А все-таки жони на багато здатні! Бути газдинею, любкою і відьмочкою! Як і наша Ванда - така багатогранна! Агой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 13:48:12 ]
Вандо, а ви там по горах удвох просто так, по душі чи за ідею? Тривожить....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-20 13:50:43 ]
:)) Не тривожся, Сашко. Звісно, за ідею - "пустих божків пускати у Дунай". Але ж "у розвідку" не з кожним підеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 14:00:12 ]
Вандо, ти мене стривожила. Не жіноча це справа з мечем, луком... Але тобі довіряти можна. Тільки по горах і хутчій назад. Щоб коней бува не запалили. :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 23:36:35 ]
Безумовно гарно ;)
Справжній вірш амазонки з закарпатським колоритом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-03 12:37:51 ]
В свій час цікавилася культурою Закарпаття, так так, жони у них, як для водіїа даішніки - нелюди))))
Ну то я жартю, звісно)))
Файний вірш, Вандо!