немає в дерева автора
вітру окрім
немає в дерева автора
глини окрім
в яку проростає дерева
корінь довгий
на кілька метрів
немає в дерева вектора
крім життя

* * *
мов в хутрі звір - земля в траві
ти втомлений лежиш, простий
ти заважаєш їй рости
траві, що лізе із землі
ти спиш, а скоро буде дощ
дивлюся ворогу в лице
сиджу , не можу розбудить
бо ти підеш, не будеш мій

* * *
упала суниця - розбила тарілку
плодом закривавленим блюдце розбито
Денису писала листівочки ніжні
Відписував він із хрущоб Антрациту
писала поезії, глави з роману
чужі дарувала прикольнії фотки
писала Денису з підступною ціллю
з листів від Дениса робить папільйотки

* * *
весна іде на звук
на серця тихий стук
весни боюсь, весною
ми мусимо кохати,
а я така слаба

* * *
на, слідкуй за рухливістю зірки
і коли все з усім співпаде
ти приходь назавжди і живи тут
в ролі затишку, наче символ

* * *
холодно, щось так холодно
теплого дайте, теплого
ніж заберіть, мій ніж
холод мене обійме
і поцілує в голову
стане удвох веселіш

* * *
щури наснились
чого б це, милий?
нестерпно нудить
втрачаю сили
гарячим болем
пульсує пах
в паху - мій страх

* * *
в занімілих долонях
спить оголене небо
в небі - все так, як треба
в небі - тіні-блукальці
ці оголені руки
одна одну зігріють
зрозуміють насправді
ці оголені пальці

* * *
я неприваблива
чума
я радіація я джаз
всі відбиваються у шклі
і я сама по кілька раз
і в відображеннях моїх
у кілька поверхів - серця
є стіни дах у вікнах день
і в камері по два жильці
і ти живеш тепер в мені