Не криза, не фінансові проблеми всесвітнього масштабу, не інфляція, чи дефолт…Гірше? Напевно так, якщо все це, підсумовуючи, можна розцінювати, як тест на віру, моральну міць, мудрість людей…
Адже, коли думки навіюють невпевненість та відчай, медіа новини починаються із фрази «значних втрат принесло…», судові кабінети переповнені мільйонами, а вибори містичними результатами, абсурдні державні свята замасковані у шоколад, банки атаковані заявами та позовами, коли сіль купується десятками кілограмів…коли…коли…І, чи це рядків мені замало, чи спостережливості забагато? Адже, список предовгий, а колір його, нажаль, не світлого відтінку.
Та не це губить людей… А паніка та депресія, що породжує апатію, а та припиняє «боротьбу за краще».
Настав час, коли потрібно забути про слабкість, на чолі записати слово «можливо», а істерику вигнати бейсбольною битою в район дрімучих хащів, чи необжитих островів.
І так , зміни помітно в житті кожного. Та, чи помітили ми, що весна вже за крок? Що скоро час, який буде прокидати нас зранку теплим сонячним промінням. Пахуче цвітіння дерев відволіче від «тівішок» , а втрати, буде бажання міняти на здобутки. Пишу я ці слова тому, що зміни погодні пов’язую із зміною настрою, його, у свою чергу, із власними установками та рішеннями, а вони своє зроблять, інакше ж не буває.
Надіюсь, з весною не будемо мати часу готуватись до найгіршого, тим самим притягуючи його до себе. Довший день – більше часу для міркування. Колір моїх рядків в наступному номері буде відповідно по сезону – обіцяю!